Мій прогноз – для повноцінної інтеграції України до Єврозони знадобиться 7-10 років, але перші результати співпраці українці відчують на собі вже найближчим часом.
Чи Україна виконала всі умови для лібералізації візового режиму? Напевно, всі не виконала, але тут дуже важливий вектор, імпульс. Якщо керівник держави Петро Порошенко приїжджає до Брюсселя і каже, що основні розбіжності будуть усунені, то це основний меседж з боку головного політика країни про те, що Україна йде в Європу. Але Україна на цьому шляху ще в дитячому садку, нам ще рости і рости до Європи. Тому заяви про те, що з 1 січня 2016 року ми почнемо співпрацювати з ЄС за новими правилами, дуже відносні.
Які перспективи в України в напрямку ЗВТ? Відверто кажучи, значних змін ми не побачимо. Першого січня 2016 року відбудеться формалізація початку плану дій, який передбачає сім-десять років повноцінного входження України в зону європейської спільноти. Це означає, що за цей період часу Україна повинна прийняти закони, максимально близькі до законів ЄС. Хоча цей момент ми відчуємо відразу. Наприклад, скасують мита на ввіз імпортної продукції в Україну і на вивезення української продукції до Європи. Тобто можна очікувати, що починаючи з наступного січня у нас буде зниження цін на побутову техніку, на електроніку хоча б на 15%.
Щодо реакції Росії. Ще рокив три тому Росія у нас займала близько 50% всіх експортно-імпортних операцій. За останні кілька років відбулася повна зміна традицій, Україна повернулася в бік Європи, яка відкрила нам свої горизонти. І вже близько 33% експортно-імпортних операцій здійснюється з ЄС, в той час як Росія на сьогоднішній день займає менше 20%.
Щодо скасування ДСТ. Наразі скасовується 13 тисяч ДСТ з метою ще більшого зближення з Європою. Чи працювали взагалі держстандарти? Працювали. Але питання в тому, що коли чиновник приходить до бізнесмена, у нього є величезна кількість можливостей довести, що конкретний підприємець порушив стандарти, норми, закони і так далі. Тобто зараз цим скасуванням лібералізується розвиток підприємництва, це дасть величезний позитив.
Як відіб’ється на якості товарів скасування ДСТ? Я щойно прилетів з виставки у Франції, де були харчові інгредієнти. Там ніхто не знає, що таке ДСТ, технічні норми і так далі. Від того, що хтось поставив або не поставив знак якості, нічого не зміниться. Ніщо не вплине на якість краще, ніж конкуренція на ринку. Якщо у конкретного фермера був хоча б один прецедент, що хтось отруївся, то у нього практично немає шансів, що хтось у нього буде брати продукцію. Якісь основні стандарти, звичайно, повинні бути, але їх кількість треба зменшувати, так само, як і кількість перевіряючих структур.
Більшість з ліквідованих ДСТ діятимуть до початку 2018 року, щоб бізнес встиг пристосуватися до нових умов. Чи цього часу достатньо? Думаю, достатньо. Я б навіть зменшив цей період, тому що бізнес дуже динамічний. Він миттєво реагує на все: на політичні, економічні зміни, тому точно встигне, можна не боятися.
Цікаво, що підприємства, для яких використання ДСТ є важливим або надає певні конкурентні переваги, можуть продовжувати їх застосовувати, але використання цих стандартів відтепер не буде обов’язковим. Як це буде виглядати на справі? Ось приклад. Я нещодавно був у Португалії, спілкувався на тему будівництва. Португальські архітектори практично не можуть в Україні працювати, тому що у нас цілі талмуди державних будівельних норм тощо. Я запитую у них: як ви працюєте? Вони кажуть: у нас є архітектор проекту, який ставить свій підпис. Зрозуміло, що він має спеціальну освіту, він має ліцензію, він прораховує норму, щоб не завалилася будівля. Але в нього немає необхідності в тому, щоб ціле міністерство чи якийсь спеціальний комітет його перевіряли. Ось він ставить свій підпис, і якщо щось відбувається з будівлею, то його не просто посадять, а це втрата його імені назавжди. Те ж саме стосується будь-якої іншої продукції. А якщо він не побоїться втратити своє ім’я, якщо він хоче нажитися і виїхати з України? Той, хто поставив собі за мету нажитися і поїхати, той все одно це зробить, хочемо ми цього чи ні. І тікають в основному не бізнесмени, а політики і чиновники вищої ланки, які щось вкрали, відрізали, забрали. А бізнес як був, так і залишається, особливо малий і середній.
Ми розуміємо, що ДСТ скасовують перед стартом ЗВТ з ЄС. Але не всі вітчизняні виробники потраплять на європейський ринок, при цьому європейські товари зможуть потрапити сюди безперешкодно. Чи не стануть наші виробники виготовляти продукцію низької якості, щоб бути конкурентними? Думаю, цього точно не варто боятися. За різними оцінками, ціна на полицях магазинів може знизитися максимум на 10%, якщо ми говоримо про харчовий напрямок. Українська продукція залишиться конкурентоспроможною, тому що вона в рази дешевше імпортної. Більше повинен хвилюватися європейський ринок, тому що там серйозно побоюються українських виробників. За їхніми оцінками, якість української продукції досить висока, а ціна робочої сили істотно нижче. Тому не потрібно боятися, я думаю, що Україна від цього виграє. На сьогоднішній день одним з найцікавіших і найпривабливіших вважається ринок Європи, його оцінюють вище, ніж в сто мільярдів євро. Тобто, отримавши навіть якийсь один маленький відсоточок, ми точно зможемо рости.
Читати повністю: http://newsradio.com.ua/2015_12_18/ZVT-z-S-cherez-r-k-pobutova-tehn-ka-v-Ukra-n-podeshevsha-na-15-Kred-sov-9317/