А ЩО Ж В УКРАЇНІ?
Більшість з невеликих українських міст вважаються депресивними, з низьким рівнем ділової активності та соціально-економічного розвитку, хоча і мають багаті ресурси – природні, туристичні, економічні, рекреаційні, культурно-історичні.
Типовими явищами для малих/середніх міст України сьогодні є відсутність генеральних та інвестиційних планів розвитку, низькі темпи будівництва житла, криза комунальної інфраструктури та зношеність житлового фонду, високий рівень безробіття, що стимулює шалений потік «заробітчан» за межі країни, демографічні проблеми, м’яко кажучи, «незадовільна» якість доріг та транспортних зв’язків тощо.
Державна підтримка малих міст в Україні теж залишає бажати кращого: 2010-го р. було затверджено Державну цільову програму підтримки соціально-економічного розвитку малих міст на 2011-2015 роки (орієнтовний обсяг фінансування Програми становив 1732,5 млн. грн.). Проте, фактично міста отримали державну програму підтримки у вигляді недієздатного закону з декларативними механізмами проведення заходів, який за умови відсутності державного фінансування завершився у тому ж 2010-му році…
Минулого 2019-го року Урядом та Міністерством культури було започатковано всеукраїнську Грантову програму «Малі міста – великі враження» обсягом фінансування в 50 млн. грн., розраховану на розвиток населених пунктів з чисельністю до 50 тис. осіб. Але і цю програму інформаційно майже не було висвітлено для широкої громадськості…
«АЛЕ …»!
– децентралізація створила грунт для відродження невеликих українських міст і справа за малим – потрібна власна місцева «родзинка»;
– вкрай важливо подивитися на свої міста під іншим кутом – як на потенційні культурно-економічні старт-апи. Невеликому місту важливо мати живий центр – серце комунікації, де може розташовуватись: туристичний інформаційний центр, готель, ярмарок місцевих виробників, кінотеатр, освітньо-культурний центр, місця для зустрічей за філіжанкою кави, тобто простір, опинившись в якому, відчуєш «подих» міста, його унікальність;
– креативна складова теж важлива для невеликих міст – наприклад, розвиток подієвого (event) менеджменту. Своєрідною візитівкою міста може стати щорічний пивний, кулінарний, лицарський, спортивний фестиваль, який принесе не лише позитивні емоції, а й відчутний дохід до місцевого бюджету.
Важливо, щоб невелике місто мало велику мрію. Не для галочки та звітів, а «виплекану» всією Громадою.
Тоді мрія перетворюється на стратегію життя міста, а стратегія – це майбутнє…