Емоції, можливо не наймолодшого татка у світі, але точно найщасливішого

Коли Всевишній та обрана тобою Жінка зробили Чудо та подарували тобі та світу Маленького Хлопчика, то починаєш відчувати та опановувати наступне:
– Ну то й що з того, що тобі стає ніяково від Його «вякання, плаків та зову Мами»?! … Коли, скажімо, ти так хотів подивитися TV … терпи … / Навчишся цьому, зможеш витримувати будь які тяготи у іншому житті!
– Ввечері між «випити пива/вина»(1), чи «вигуляти з коляскою сім’ю в парку»(2) … вибір очевидний!:) Хочеться (1), а постійно робиш (2)! Причому, (2) робиш зі справжнею насолодою! / Зміна життєвих пріорітетів. Цінність «родинного кругу» починає переважати інші цінності (кар’єрні, бізнесові, політичні, меркантильні … тощо).
– Внутрішнє просто хочеться, як мінімум, «обматюкати» заслужившого на те відповідального працівника … Ні!Ні!Ні! Тільки з повагою, Ім‘я та по Батьківські … Навіть до політиків так готов казати … В своїй іншій активності (крім сімейного кола) твої рішення та дії починають бути більш виваженими та меньш емоційними («ти у відповідальністі не тільки за себе, а й за Маленького … і це надовго!»)
– Подобалось раніше ходити голяка вдома … , вже годі … Мало що з того, що комусь та щось подобалось!:) На тебе дивляться Чисті Оченята перед якими ніяковієш, якщо щось «не так», чи «не те» зробив … Наймогутнішим критиком та найбільшим мотіватором своїх рішеннь, вчинків та дій ти стаєш сам собі!
– Часу не те що писати(!), а й думати не вистачає … Наприклад ці строки пишу глибоко вночі, коли дуже темно … / А на душі світло та яскраво!
… далі продовжать мої «Аватари»:
Коротко:
Стаєш кращим!
Народжуйте собі дітей у будь якому віці!
Швидше …🙂
P.s. Перебіг подій можете якось фіксувати та інформувати зацікавлених!
Хоч бо й тут!:)