В Україні традиційно відзначається День Підприємця

Про День Підприємця, МСП, експорт, мед та малину…
В першу неділю вересня – вже 23 роки поспіль – в Україні традиційно відзначається День Підприємця…
Тож, вітаю всіх Колег по «підприємницькому цеху» (нас таких близько 5% від усього населення країниJ), які героїчно роблять свою справу під одвічним гаслом українського бізнесу: «Хай живе все те, завдяки чому ми, не дивлячись ні на що…!». Як людина, глибоко «імплантована» в тему малого та середнього підприємництва (МСП), якою займаюсь (і практично, і теоретично) вже більше 30-ти років – щиро зичу: перш за все – не втрачати бажання рухатись вперед, наснаги, креативу, професіоналізму, окремо – здоров’я в наші непрості Covid-ні часи…
Темі підприємництва, зокрема МСП, присвячено вже досить багато моїх наукових робіт, інтерв’ю, публікацій, постів тощо… Звісно, можу вкотре навести невтішні цифри, на кшталт частки МСП у ВВП, яка в країнах Європи і США становить в середньому 50-65%, а в Україні незмінно – менше 15%…
Але сьогодні ми поговоримо про роль Його Величності Експорту для розвитку МСП, адже саме він формує зовсім інший погляд на розвиток компанії, розширює конкурентні переваги бізнесу і, як наслідок, ринки збуту, створює податкові і фінансові зиски для підприємств-експортерів.
В Україні за різними оцінками (насправді, навіть немає офіційної статистики, яка б підраховувала зовнішньоторговельні результати для невеликих компаній) на частку МСП припадає менше 25% від загального обсягу експорту, що значно нижче, ніж в середньому по ЄС, де малі й середні підприємства забезпечують близько 45% всього внутрішньоєвропейського експорту. При цьому, найбільша частка МСП у експорті припадає на такі держави, як Кіпр (88%), Латвія (81%), Бельгія (70%), Естонія (68%), Нідерланди (67%), Німеччина (65%).
Звісно, у випадку з ЄС значно простіше здійснювати міжнародну діяльність, завдяки відкритим кордонам, загальній валюті й територіальній близькості країн-учасників союзу. Але більше 20% підприємств МСП здійснюють експорт і за межі ЄС — переважно у США.
Значно обійшли нас за експортною складовою і США (близько 70%), Китай (близько 60%), Корея (понад 40%), країни Східної Азії (близько 40%).
Низькі показники по експорту малого і середнього підприємництва в Україні пов’язані, насамперед, з тим, що велика частина суб’єктів МСП зайнята в торговому секторі, в той час, як в ЄС найбільша частка експорту припадає на високотехнологічне обладнання та товари промислового виробництва. Український же експорт переважно сировинний, превалює в ньому великий бізнес. Але альтернативою може стати німецька модель, заснована на експорті саме МСП. Німецький економіст Герман Саймон навіть виділив окремий сегмент таких компаній, назвавши їх «прихованими чемпіонами». Це порівняно невеликі компанії, які стали світовими лідерами в певних нішевих сегментах. Їх лідерство базується на спеціалізації та постійних інноваціях.
Вітчизняний же МСП має безліч експортних бар’єрів, серед яких – незнання ринків збуту, неякісна транспортна інфраструктура, висока конкуренція за кордоном, непередбачувана торгова політика України, високий рівень бюрократії при проходженні митних процедур і величезна кількість дозвільної документації… За даними доповіді Світового банку «Ведення бізнесу -2020» Україна посідає 74 місце за обсягом транскордонної торгівлі (в 2015 році – 154-е, що викликає певний оптимізм). Але час і витрати, необхідні для експортних операцій, значно вищі, ніж в середньому по країнах Східного Партнерства (СП) і Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР): 2,77 години і $ 35,46, а в Україні – 66 годин і $ 192.
Експортно-орієнтоване МСП, що має більшу гнучкість, оперативну реакцію і можливість надавати індивідуальні рішення – локомотив економіки, тому в розвинених країнах завжди присутня державна (не словом, а реальними справами) підтримка даної галузі.
Як приклад, більшість держав – членів ОЕСР надають такі види підтримки експорту МСП, як гарантування експортних кредитів, попереднє фінансування (покриття частини витрат експортера на початкових стадіях), надання обігових коштів.
У США основні інститути, які «опікуються» експортною діяльністю МСП – це Міністерство торгівлі, Експортно-імпортний банк, Корпорація приватних закордонних інвестицій, Управління у справах малого бізнесу…
В Україні ж існує Експортна стратегія («дорожня карта» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017—2021 роки, якою задекларовано орієнтацію на малий та середній бізнес, але й досі МСП є найвразливішою ланкою в структурі експорту. Ситуацію потрібно докорінно змінювати: додавати безоплатні сервіси з боку недержавних установ, а з боку держави – конкретну фінансову підтримку даному сектору економіки, в тому числі, визначити розвиток експорту взагалі, як пріоритет державної політики.
Закінчити все ж таки хотілося б на позитивній ноті – нам теж є чим пишатися – з експорту меду, наприклад, ми майже наздогнали Аргентину, попереду – лише Китай, а по експорту малини Україна – третій найбільший експортер у Європі і четвертий у світі! Можемо ж!!!