Відповідаючи на питання Yura Tymkiv
Шановний пане Юрію,
Запитання актуальні і Ваша активна громадсько-політична позиція мені імпонує також.
Програма кандидата у народні депутати – це лише концепція, орієнтовний вектор… Всі мрії, плани та механізми їх втілення неможливо розмістити на одній сторінці.
Підтримка бізнесу шляхом надання доступних кредитів є лише однією ланкою з довжелезного ланцюга інших питань, які турбують підприємців. Впевнено це кажу, бо не лише захищав кандидатську і докторську дисертації на тему підприємництва, а ще сам маю бізнесовий досвід більше, ніж 30 років і являюсь Головою Правління Всеукраїнського об’єднання підприємців «Нова Формація». Власний бізнес свого часу мені вдалось організувати саме тому, що зміг переконати деякі закордонні структури відкрити кредитні лінії без будь-якого банківського забезпечення.
Саме, враховуючи свій фах і досвід, вважаю, що, якщо відповідати на Ваше питання, потрібно робити це грунтовно, що я і зроблю.
Почну з порівняння вітчизняного підприємництва з підприємництвом у країнах з розвиненою ринковою економікою, де МСП вже давно є вагомою складовою регіонального та центрального бюджетів. В Євросоюзі працює більше 20 млн підприємств МСП, доля яких у ввп – більше 65%. У Польщі, яка двадцять років назад була чи не в гіршому економічному становищі, ніж Україна – доля МСП у ввп – біля 50%. В Україні кількість працюючих у МСП на сьогоднішній день – біля 2 мільйонів, з яких справжню операційну діяльність веде лише третина, а доля у ввп – менше 15%.
Ще однією якісною характеристикою, яка демонструє відмінності від європейських економік, є структура зайнятості підприємців по галузям. В Україні малий бізнес переважно асоціюється з роздрібною торгівлею або зі сферою обслуговування. Водночас у країнах Європи малий та середній бізнес є надійним партнером великих корпорацій. Наприклад, у Німеччині серед підприємств переробної промисловості підприємства малого і середнього бізнесу складають 98,5%, у галузі енерго- і водопостачання — 98,4%, в будівництві — 99,5%.
Щодо ситуації з кредитами. На мою думку, шлях застосування успішного світового, зокрема, європейського досвіду, є найоптимальнішим.
Європейські підприємці вже декілька десятиліть мають широкий доступ до фінансових ресурсів. Окрім розгалуженої банківської мережі європейським МСП доступна і державна підтримка.
Німеччина, зокрема, запустила 200 програм підтримки малого та середнього бізнесу під загальною назвою Mittelstand, які передбачають виділення на кредитування таких підприємств 15,5 млрд євро щорічно. Будь-який корінний житель, що вирішив зайнятися підприємництвом, може отримати пільговий державний кредит до 50 тис. євро на 20 років. Протягом перших 2 років підприємець може користуватися грошовими коштами безоплатно — не потрібно оплачувати ні заборгованість, ні відсотки по кредиту. Наступні 8 років необхідно вносити в банк тільки пільгові відсотки за користування кредитом — близько 4-5% річних, а саму суму заборгованості треба погашати тільки з одинадцятого року видачі кредиту.
Чимало уваги малому та середньому підприємництву приділяють і в США. Бізнесу сприяють зниження податків та низка організацій на кшталт U.S. Small Business Administration, яка понад 60 років займається підтримкою бізнесу й надає підприємствам фінансову та консультативну підтримку. Також організація виступає гарантом компанії перед кредиторами та надає позики до $2 млн самостійно.
Цікава практика розвитку малого та середнього бізнесу, яку згодом може перейняти й Україна, в Ізраїлі та Польщі. Уряд створює державні венчурні фонди, які інвестують в різні стартапи. Зараз в Польщі держбанк 60% усіх кредитів надає саме малому та середньому бізнесу. Максимальна сума такої гарантії становить до 1 мільйона євро, а вартість – перший рік безкоштовно, другий – 0,5%.
Японці вже 15 років мають змогу відкривати власну справу без стартового капіталу, всього з однією єною.
Втерла носа Україні за доступністю кредитів для підприємств навіть далека Руанда. Ця відносно бідна африканська країна зараз займає 2 місце в рейтингу Doing Business за легкістю отримання кредитів на розвиток підприємництва.
Український же підприємець змушений брати кредити під 25% річних, а використовують кредитні ресурси загалом менше 10% підприємств. Ті що використовують — доволі часто за рахунок кредиту підсилюють обіговий капітал, а не інвестують у подальший розвиток.
Не може не стримувати розвиток кредитування МСП в нашій державі і висока облікова ставка (на рівні 18%), введена Національним банком для забезпечення зниження інфляції до 5%. Таким чином, ставка в Україні залишилася найвищою серед країн Східної Європи. Наразі облікова ставка майже вдвічі перевищує рівень інфляції і це нонсенс. При нинішньому рівні інфляції 9% облікова ставка мала б бути на рівні 14-15%, що знизило б кредитний ресурс на 1-2%.
Також, на жаль, в країні досить високі економічні та політичні ризики і доки вони не мінімізуються, сподіватись на те, що природним шляхом кредитні ставки будуть знижуватись – досить наївно.
Але є варіанти: брати кредит в Євро, виробляти продукцію для ЄС і отримувати кредити на п’ять і більше років дочірніх європейських банків.
Наразі МСП має надії і на міжнародні програми. З березня 2016 року Україна приєдналась до програми Євросоюзу з фінансування бізнесу COSME, яка принесла нашій країні 117 млн євро на розвиток підприємництва. Запрацювала програма Horizon 2020 від Європейської комісії. З квітня 2017 року 250 осіб в Україні, які мають дохід не більше 10 млн євро в рік і які ведуть діяльність не менше 3 років, мають змогу потрапити до програми від Німецького банку розвитку (KfW) та Німецько-Українського фонду (НУФ) та отримати інвестиційний кредит під 17% на 6 років. А підприємці Києва вже сьогодні можуть отримати кредит на інвестиційні цілі під процентну ставку 7,5%. За рахунок КМДА, з коштів місцевого бюджету, компенсується 50% від вартості кредиту.
Доступ до кредитування дещо покращився І після того, як з’явився кредитний реєстр Нацбанку, підписаний закон про банкрутство фізосіб, про захист прав кредиторів. Завдяки цьому багато банків прийшли на ринок МСП, оскільки суб’єкти малого бізнесу вважаються надійними позичальниками, до того ж робота з ними допомагає диверсифікувати кредитний портфель.
Тому будьмо оптимістичними реалістами та шукаємо варіанти, – бізнес працює за законом сполучених сосудів – якщо є попит на послугу, рано чи пізно з’явиться споживач цієї послуги. Моя порада молодим людям: шукати все, що пов’язано з напрямками сфери послуг (дизайн, кав’ярні, перукарні, пральні) та наукомісткої сфери. Це саме ті області, за якими, на мій погляд, майбутнє. Подивимося хоча б на творців Facebook, Instagram, Amazon та інших подібних послуг: люди просто винайшли нову ідею, яка зробила їх мільярдерами… А в Україні якраз відбувається стартап-революція і ми стоїмо біля її витоків…
Далі буде…