Нині ім’я Вячеслава Кредісова калушани пов’язують із реконструкцією кінотеатру «Відродження». Як відомо, минулого року міська влада продала цей об’єкт новоствореному ТзОВ «Відродження-2011», серед засновників якого — саме Вячеслав Кредісов. Цього відомого киянина, екс-заступника міністра оборони нині все частіше можна побачити на Прикарпатті. А нещодавно він дав спільну з міським головою Ігорем Насаликом прес-конференцію в інформаційному агентстві УНІАН. Сьогодні гість «Вікон» — бізнесмен та політик, доктор економічних наук, Заслужений економіст України Вячеслав Кредісов.

— Вячеславе Анатолійовичу, нині Ваша бізнес-діяльність тісно пов’язана з Калушем. Ви — співзасновник ТзОВ «Відродження-2011». Власне, назва підприємства вказує на дату, коли мав запрацювати оновлений кінотеатр «Відродження», який Ви придбали разом із дружиною-калушанкою та братом міського голови — Сергієм Насаликом. Що стримує будівництво? Чому все так активно розпочалося, а нині будівництво практично «заморожене»?
— Не лише моя бізнес-діяльність, а й особисте життя тісно пов’язані з Калушем. Моя кохана дівчина Ірина Кілко — калушанка. Завдячуючи Ірині, я познайомився з цим самобутнім містом, полюбив його і пов’язав своє майбутнє та життєві плани саме з Калушем. Дійсно, проект «Відродження-2011» свого часу був замислений як реконструкція будівлі колишнього кінотеатру. Але через досить короткий час після початку робіт стало зрозуміло, що цей концепт має бути переглянутий. Так виникла ідея будівництва торговельно-розважального комплексу, у склад якого увійшли б і кінотеатр, і заклади громадського харчування, магазини, аптека, кімнати відпочинку та розваг для дітей тощо. Більше того, оскільки площа Героїв, на якій розташована дана будівля, є центральною площею Калуша, вона має бути окрасою міста з гармонійним комплексом будівель, розміщених на ній. За домовленістю з керівництвом міста, було залучено декілька відомих архітекторів, у т. ч. фахівця з Португалії Мануеля де Фонтеку. І вже зараз цей дуже цікавий інноваційний проект пана Фонтеки розроблений і презентований міському голові Калуша і відповідним міським структурам.
Тому слово «заморожений» я би пропонував замінити на «переглянутий» та «оптимізований». Єдине питання, яке на часі, — чи вистачить сил та коштів усіх зацікавлених у реалізації проекту учасників саме на такий грандіозний, але достойний Калуша проект. Вірю, що вистачить, а моральна підтримка міської громади стане потужним рушієм.

— За інформацією «Вікон», Ви вже придбали і ресторан на площі Героїв, і намагаєтеся домовитися з Ігорем Олійником, який має новобудову на площі Героїв, щоб облаштувати там кафе швидкої їжі. Тож, чи правда, що фактично центральна площа Калуша буде належати Вам?
— Частково на це питання я відповів у попередніх тезах. Що стосується пані Ольги та пана Ігоря, мені здається, у нас з ними налагодились добрі «сусідські» відносини, зокрема, у баченні концепції розбудови та розвитку площі Героїв у цілому. Я багато разів зустрічався з цими поважними та авторитетними у місті людьми, і можу Вас запевнити, що наші спільні дії відповідатимуть економічній та соціальній доцільності у реалізації будь-яких планів та проектів. А все, про що ми домовлятимемось чи з ними, чи з іншими партнерами-інвесторами, буде відповідати інтересам міста і місцевої громади.

— Нині Ви — активний гість Прикарпаття, і навіть маєте тут свого представника. Можливо, варто очікувати, що Ви як однопартієць Ігоря Насалика, у випадку мажоритарно-пропорційної системи виборів до Верховної Ради, будете балотуватися по одному із мажоритарних округів Івано-Франківської області?
— Як людина, чия інвестиційна діяльність пов’язана з Калушем, я дійсно провів «рекогностування» громадсько-політичної ситуації у регіоні. Враховуючи те, що міський голова Ігор Насалик — голова Української партії, найбільша фракція у міській раді — фракція УП, партія має своє достойне представництво і в Івано-Франківській обласні раді, я поважаю й уважно прислуховуюсь до позиції Української партії. Однак, я не є членом жодної партії, і досі мене не цікавила партійна приналежність до будь-кого. Але ж ніколи не говори «ніколи»! Не виключаю, що, якщо це буде доцільним і не перешкоджатиме моїм принципам, можу переглянути таку свою позицію.
Щодо УП, то, на мою думку, вона базується на дійсно народній українській ідеології. Її діяльність є ефективною і результативною, але все ж таки на певній території — Калуша, Івано-Франківської області, тобто, має локальний характер. Що стосується позиції УП на всій території України, вона — не така сильна. Повторюся: я — людина непартійна, але бажаю Українській партії реалізувати свої плани й амбіції на всіх виборах, у яких вона братиме участь.

— Пошукові системи Інтернету при введенні Вашого прізвища видають скандальні публікації. Зокрема, про порушені проти Вас кримінальні справи, подвійне перебування у СІЗО, вимагання квартир у забудовників Києва…
— Думаю, що не дуже помилюсь, якщо скажу, що, при введенні прізвища будь-якої публічної людини у пошукові системи Інтернету, можна отримати купу скандальних публікацій. Щодо мене, то немає жодної кримінальної чи будь-якої іншої справи, жодної постанови чи рішення, яке б підтвердило мою причетність до незаконних дій. Якщо б таке було, я би, не дай Боже, перебував в іншому місці.
Будь-яка людина, яка, як і я, займається питаннями, пов’язаними з бізнесом, має не лише партнерів і друзів, але й опонентів та ворогів. Я відповідаю не словами, а справами, бо маю у своєму життєвому багажі досить великий перелік проектів, які стали успішними та ефективними. Що казати: собака гавкає, а караван іде…
Одним з проектів, у якому я брав активну участь як інвестор, як консультант, як покупець, був ЖК «Коцюбинський» під Києвом. Значна доля у цьому проекті належала росіянам, які, не будучи резидентами України і не маючи бажання розуміти специфіку вітчизняного будівельного ринку, тривалий час жили «на широку ногу» і витрачали кошти інвесторів не за призначенням. Досить сказати, що лише банку «Надра» забудовники заборгували на сьогодні 160 млн. гривень, не враховуючи відсотків за декілька років (а з відсотками — більше 220 млн. гривень!). Серед тих, хто інвестував значні суми і не отримав ані квартир, ані грошей, — я, моя родина та ряд інших фізичних та юридичних осіб.
Після моїх звернень до відповідних органів та публічного оприлюднення факту можливої появи нової «Еліта-центру», мої опоненти, проплачуючи неабиякі суми «нечистоплотним» журналістам, почали проти мене брудну інформаційну війну. Я такі методи не використовую, живу за Законом, і точно впевнений, що правда — на моєму боці. А проти моїх опонентів-забудовників тільки за останній час порушено 2 кримінальні справи за фактом шахрайства та нецільового використання кредитних коштів; накладений арешт на майно ЖК «Коцюбинський». Крім того, проводиться слідство та розглядається можливість відкриття ще однієї кримінальної справи за фактом подвійного продажу квартир (серед яких і ті, які проінвестував я). Так що, слідство триває, воно продемонструє, хто «чистий» перед Законом, а хто — відповідатиме за свої злочини.

— Трохи більше року Ви були заступником міністра оборони Анатолія Гриценка з господарських справ. Нині Ваш колишній шеф не вельми доброзичливо відгукується про Вас. ЗМІ розповсюджує інформацію, що слідчі Генеральної прокуратури можуть зацікавитися діяльністю колишніх керівників Міністерства оборони, внаслідок якої у відомства зникли військові містечка і санаторії. Зокрема, йдеться про те, що слідчі можуть зацікавитись і Вами як екс-заступником міністра оборони (про це йдеться у «Газеті по-українськи). Прокоментуйте цю інформацію.
— За тональністю та «жовтим кольором» цього і деяких попередніх запитань, мене не покидає відчуття, що вони носять замовний характер. Але відповім, причому повторюсь: Вячеслав Кредісов не притягався до кримінальної відповідальності; проти нього не порушено кримінальних чи будь-яких інших справ. Якщо б це було, я відбував би покарання, а не мав честь розмовляти зараз з Вами. У нашій країні триває перманентна політична боротьба. Я досить давно не спілкувався з Анатолієм Степановичем Гриценком, але знаю, що він на даний час є активним критиком діючої влади. Оскільки Анатолій Гриценко є депутатом Верховної Ради України з певними амбіціями на майбутнє, людиною відомою, публічною, лідером партії, можу припустити, що як один із інструментів інформаційної війни проти нього його опоненти використовують і його колишніх підлеглих по Міністерству оборони України, у т. ч. — і мене.
Це, як у тому анекдоті. Сусідка генерала міліції заздрить йому і не знає, чим би «насолити». Зустрічає його вранці і каже: «Я вчора розповіла всьому базару, що Ваша дочка — повія». «Але Ви ж знаєте, що у мене немає дочки. У мене син», — спокійно відповідає генерал. «А Ви тепер підіть і розкажіть про це всьому базару», — відповідає задоволена сусідка».
Я нормально реагую на те, що триває політична боротьба, у якій використовуються такі неадекватні методи. Але нормально реагую лише тому, що розумію, що рано чи пізно це каміння може полетіти в інший бік. Ніхто не скасовував простих істин про те, що ставитись до інших потрібно так, як хотів би, щоб вони ставилися до тебе.
— Дякую, Вячеславе Анатолійовичу, за цікаву розмову.

Джерело: www.vikna.if.ua

КРЕДІСОВ ВЯЧЕСЛАВ АНАТОЛІЙОВИЧ,

доктор економічних наук, Заслужений економіст України

Народився 30-го вересня 1965-го року у м. Києві у сім’ї Анатолія Івановича Кредісова і Шевченко Лідії Миколаївни. Мій батько – науковець, професор, мама – інженер-проектант. Проживаю за адресою: м. Калуш Івано-Франківської обл., вул. Луки-Загірські, 56.

1972-1982 р.р. – навчання у середній школи, яку закінчив 1982-го року на відмінно. В цьому ж році вступив до Київського Державного Університету ім. Тараса Шевченка на економічний факультет. Відслуживши у лавах Радянської Армії в 1983-1985 р.р., повернувся до Університету, який закінчив з відзнакою у 1989-му році, спеціальність за дипломом – політична економія, кваліфікація – економіст, викладач політичної економії.

1989-го року вступив до Аспірантури економічного факультету Київського Університету ім. Т. Шевченка, де займався розробкою питань, пов’язаних з розвитком нових економічних відносин в Україні. У 1992-му році захистив кандидатську дисертацію на тему «Управління умовами праці на виробництві». У 1991-му році створив мале підприємство, що пізніше виросло у групу приватних торгівельних компаній.

1997-го року виступив одним з ініціаторів створення громадської організації об’єднання підприємців «Нова Формація», яке було зареєстроване у березні 1997-го. Кредісова Вячеслава Анатолійовича обрано заступником Голови Координаційної Ради об’єднання. Компанії, що входять до складу «Нової Формації» – представники середнього бізнесу, які надають більше 20 тисяч робочих місць по всій Україні. Об’єднання має за мету утвердження принципів взаємної поваги та відкритого конструктивного діалогу між бізнесом та органами державного управління.

18 листопада 1998-го р. Указом Президента України Кредісову В.А. було присвоєне почесне звання «Заслужений економіст України».

У березні 2000-го року об’єднання підприємців «Нова Формація» змінило свій статус з міського на всеукраїнський і Кредісова В.А. було обрано Головою Правління Всеукраїнського об’єднання підприємців «Нова Формація» (до цього часу).

З 2011 року – очільник «Благодійної фундації Кредісова».

31 серпня 2001-го року Кредісова В.А. було нагороджено Подякою Президента «За сумлінну працю, значний особистий внесок у розвиток і зміцнення Української держави».

Постановою Кабінету Міністрів від 28.11.2001 р. № 1582 Кредісова В.А. було призначено радником Прем’єр-міністра України на громадських засадах (до 05.04.2002-го року).

2005-го р. Кредісов В.А. захистив докторську дисертацію на тему: «Розвиток підприємництва у сучасних транзитивних економічних системах». Він має ряд друкованих праць: монографії «Підприємництво – вирішальний фактор розвитку країн з перехідною економікою» (2003 р.), «Підприємництво в Україні – суть та умови формування» (2003 р.), співавтор практичного посібника «Менеджмент для керівників» (2000 р.), «Менеджмент. Навчальні матеріали у схемах і формулах» (2008 р.); «Менеджмент в історичному розвитку як теорія» (2009) регулярно публікується в періодичних виданнях зі своїми статтями і коментарями на тему економічного розвитку України.

З 19.02.2005-го по 05.04.2006-го р.р. займав посаду Заступника Міністра оборони України.

6 квітня 2006-го року був знову обраний Головою Правління Всеукраїнського об‘єднання підприємців «Нова Формація».

У листопаді 2007-го року отримав звання доцента Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бизнесу. 2012-го року кандидатуру Кредісова В.А. подано на присвоєння вченого звання профессора.

Кредісов В.А. – член Громадських колегій Державного комітету України з питать регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, комітетів Верховної Ради України тощо.

Вячеслав Анатолійович Кредісов має сина (1990-го року народження).

Одружений. Дружина Ірина Кілко – галичанка, родом з м. Калуш Івано-Франківської області, радіо- та телеведуча.

Пишаюсь тим, що рідня дружини походить з славних рожнятівських родин Волошиновичів і Келебаїв.

Національність – українець, громадянин України, позапартійний.

© 2010 Кредісов Вячеслав Анатолійович Interesnye Story WordPress theme by e-marketing
Вячеслав Кредисов на Facebook, Биография Кредисова на сайте "Відкрита Україна". Кредисов Вячеслав, голова правління всеукраїнського об'єднання підприємців <<Нова формація>>. Вячеслав Кредісов: "Не виключаю балотування в одному із округів Прикарпаття", газета "Вікна". Хто є хто на мажоритарці: Долинський виборчий округ, стрімко набирає обороти В'ячеслав Кредісов, "Політико-правовий портал Прикарпаття". В'ячеслав Кредісов: <<Професія <<підприємець>> стала сьогодні не модною, бо від тебе всі щось хочуть>>, Радіо "ЕРА-FM". Вячеслав Кредісов, У Калуші презентували проекти реконструкції кінотеатру <<Відродження>>, КалушFM.