Міністерство фінансів України планує врегулювати виплату компенсацій підприємствам за їх мобілізованих співробітників. Як система компенсацій функціонує зараз, і яких змін варто очікувати.
Підприємства продовжують виплачувати зарплату людям, які зараз на фронті, а держава обіцяла їм компенсувати ці витрати?
- «Кожна людина, як і країна, має виставляти пріоритети. Так от, пріоритетом нашої країни зараз є безпека, спроба зберегти країну в тих межах, які є, що ми і робимо. Тому для держави пріоритет номер один – зробити все необхідне для того, щоб обороноздатність України була на вищому рівні, а для цього потрібно підставляти фінансове плече підприємствам, які виплачують зарплату, тобто компенсувати їх, чого на сьогодні дійсно не відбувається. Уряд має достатньо повноважень, механізми зміни держбюджету, мільярдні суми, що йдуть на так звані додаткові рахунки, які наповнюються з додаткових джерел тощо. А отже потрібна лише політична воля для прийняття рішення, щоб такими компенсаціями були забезпечені підприємства як державної, так і недержавної форми власності».

За словами бізнес-омбудсмена, борг держави перед підприємцями за такими компенсацій становить 1,6 мільярда гривень. Якщо підприємства очікують компенсацій, то це означає, що влада це обіцяли? Чому тоді досі не зробили?

- «Це питання насамперед до уряду, я можу тільки припускати. Щоб здійснювати зміни в бюджеті, необхідне рішення ВР. Рада зараз не засідає, хоча мій досвід, коли я працював заступником міністра оборони, свідчить – якщо є воля і позиція, це робиться практично день в день в міру необхідності. Тому вірю в те, що у вересні це дуже швидко можна зробити».

У вас є статистика, скільки саме підприємств сподіваються на цю компенсацію?

- «Статистики точної не маю, але можу озвучити позицію українського бізнесу – підприємці відносно нормально на це реагують. Тобто очікувати, що хтось вийде перекривати дороги, точно не потрібно. Український бізнес намагається максимально допомагати самостійно.»

АТО триває в Україні вже більше року, а питання про компенсацію не вирішене …
- «Згоден. Але є такий вислів: якщо ти не будеш годувати свою армію, то через деякий час будеш годувати чужу. Тому кожен на своєму рівні – уряд на своєму, бізнес на своєму – повинен допомагати. Я вірю, що це питання буде вирішено. У серпні навряд чи, а ось у вересні – дуже реалістично, тому що традиційно український уряд у вересні виносить на розгляд зміни до бюджету. Тобто можна поставити це питання і воно буде проголосовано, переконаний, що ВР підтримає цю ідею.

Офіс бізнес-омбудсмена рекомендує уряду ввести адресність виплат, щоб скоротити період розгляду питань по виплатах. Що означає ця адресність?

- «Адресність означає, що є конкретне підприємство, яке направило молодих бійців на фронт, воно повинно отримати компенсацію. І повинні бути конкретні прізвища людей».
Читати повністю:

http://newsradio.com.ua/rus/2015_07_29/Vlasti-uplatjat-kompensacii-biznesu-za-mobilizovannih-sotrudnikov-Kredisov-2129/

Росія планує встановити нові квоти для українських товарів з «групи ризику». Це відбудеться після повної імплементації Угоди про асоціацію України з ЄС. На даний час діє заборона на ввезення до Росії українських комплектуючих для ракети-носія «Рокот», пральних порошків, шпалер, сиру, харчової солі, рослинної та молочної продукції, картоплі, свинини, соків, а також пива й пивних напоїв…
Протягом останнього року український експорт до РФ сильно падає. За підсумками минулого року він впав на 33%, а за перші чотири місяці цього року на більш ніж 60%. Цей процес триває і без квотування, але тепер Росії потрібно якось обґрунтовувати, чому ж це відбувається. Ось і з’явилось рішення перехопити ініціативу і заявити про квотування. Для України це хороша інформація. Ринок Росії для нас свого часу був пріоритетним, а тепер європейський ринок все ближче, і це означає, що святе місце порожнім не буде: українська продукція досить збалансована у питанні ціни та якості, тому має реальні шанси знайти свій ринок в інших країнах Європи і країнах, що розвиваються. Мита на ряд української продукції до кінця року знову скасовані для тих груп товарів, які встигли отримати сертифікацію, – це продукти харчування, сільськогосподарські товари. При цьому не всі українські компанії встигли адаптуватися до ринків Німеччини чи Польщі. При цьому зараз активно розвивається африканський ринок, співпраця з Китаєм.
Читати повністю: http://newsradio.com.ua/2015_07_07/Ros-jsk-kvoti-dlja-tovar-v-z-Ukra-ni-abo-svjate-m-sce-porozhn-m-ne-buva-3697/

Бізнесмени ризикують потрапити під перевірку податкової служби відразу після установки касових апаратів. Експерт Вячеслав Кредісов вважає, що дане нововведення змусить підприємців підняти ціни на свою продукцію.

Підприємцям стає все важче виживати в умовах економічної ситуації в країні. Не найпозитивніші новини прийшли і з Державної фіскальної служби.

Стало відомо, що платники податків другої і третьої групи ризикують потрапити під перевірку податкової служби після установки касових апаратів. Мораторій на проведення перевірок поширюється тільки на тих платників єдиного податку, які поставлять касові апарати до 30 червня цього року.

При цьому підприємці, які торгують власною продукцією, будуть в нерівних умовах з підприємствами. Останні мають можливість продавати товари не через торговельні точки, а безпосередньо на підприємстві через касу. У такому випадку касові апарати не застосовуються. У фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, можливості для такого маневру немає.
З процесом встановлення касових апаратів пов’язана певна проблема. Юристи кажуть, що третя група зобов’язана використовувати касові апарати вже з 1 липня. Але є і друга група, яка повинна використовувати їх тільки з 1 січня 2016 року. І якщо вони не поставлять апарати зараз, то теж потраплять під перевірки.
Для податкової служби це вигідно, а всі інші побачили це лише зараз, коли занадто пізно щось виправляти. Нагадаю, що друга-третя група — це більше 300 тис підприємців. Касовий апарат коштує від 5 тис гривень, плюс кілька сотень гривень на щомісячне обслуговування. Тобто разово хтось отримає понад півтора мільярда гривень, причому як відбиралися компанії, які постачають ці касові апарати — незрозуміло.

Тобто у підприємців зараз два варіанти: або йти в тінь, або підвищувати ціни на продукцію.

Читати повністю: http://newsradio.com.ua/2015_06_11/C-ni-na-tovari-p-dn-mutsja-cherez-nov-podatkov-pravila-Kred-sov-1018/

Українське підприємництво мало й кращі часи за майже 24 роки Незалежності… Але, як підприємець з досвідом і практичним, і науковим, бачу певні далекоглядні кроки від керівництва держави.

Впродовж останнього року було підписано багато знакових документів, серед яких варто відмітити наступні: закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру», яким скасовується 113 дозвільних документів для бізнесу; набули чинності більшість положень закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», головною метою якого є дерегуляція господарської діяльності за аналогією з європейським законодавством; ухвалено Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», який унеможливить захоплення підприємств; прийняті законопроекти про державні інвестиційні проекти і про захист прав інвесторів; було презентовано систему надання електронних он-лайн сервісів, які дадуть змогу підприємцям зареєструвати бізнес та отримати необхідну довідку, витяг або виписку не виходячи з дому; затверджено план дерегуляції, яким передбачається скасування 130 регуляторних обмежень для бізнесу і подальший перехід до другого етапу дерегуляції – «гільйотини».

Знаковим стало підписання майже рік тому меморандуму про взаєморозуміння для української антикорупційної ініціативи між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку, що передбачав створення інституції бізнес-омбудсмена. На сьогоднішній день ця структура працює, а для бізнесу це означає, що з’явилась незалежна людина, яка має право публічно звернутися до Уряду у випадку встановлення фактів корупції на митниці, в податковій, в органах державної влади, яка чітко може говорити, як їх подолати на законодавчому та нормативно-правому рівні. Діяльність інституції бізнес-омбудсмена має всі шанси додати ЄБРР та іншим іноземним інвесторам впевненість у тому, що вкладені ними в економіку України кошти будуть використані прозоро. До речі, ЄБРР з початку поточного року вже вклав в економіку України близько EUR400 млн. і готовий вкладати як мінімум EUR1 млрд щорічно, якщо Уряд продовжить антикорупційну політику.

Торкнемось питання євроінтеграції та МСП. На сьогодні Європейський Союз і Україна знаходяться в переговорному процесі про створення програми підтримки малого та середнього бізнесу загальним обсягом 95 млн євро, 55 млн євро з яких буде спрямовано на розвиток підприємницьких навичок і будівництво інфраструктури підтримки підприємництва, а решта – надаватися у вигляді дешевих і доступних кредитів.

Вищенаведене, на мою думку, являє собою грунтовні тенденції, зважаючи на той факт, що останнім часом за політичних причин український ринок відійшов на другорядні позиції для іноземних інвесторів. Удар по фондовому ринку призвів до падіння гривні та фінансових проблем і не лише у сфері бізнесу, бюджет кожної родини наразі зазнає змін не в кращу сторону.

Якщо порівнювати стан вітчизняного підприємництва з підприємництвом у країнах з розвиненою ринковою економікою, то там середній і малий бізнес вже давно є вагомою складовою регіонального та центрального бюджетів. В Євросоюзі працює більше 20 млн підприємств мсп, які забезпечують 58,7% доданої вартості, 57,4% загального грошового обігу та 70% зайнятості в приватному секторі. Доля мсп у ввп України – 15%. Для порівняння – у Євросоюзі – 65%, в США та Японії – по 52%, Китай – 60%, а у Польщі, яка двадцять років назад була чи не в гіршому економічному становищі, ніж Україна – 47%. Уряди цих країн йдуть різними шляхами, але в основі лежить економічна доцільність. Наприклад, в Китаї для малого бізнесу ввели податкові пільги, заморозивши ПДВ та податок з обігу на підприємства, чий щомісячний обсяг продажів не перевищує $3,3тис., а таких підприємств 6 млн.!

У США на мсп припадає 99,7% всіх працедавців. В Бразилії 90% всіх легальних компаній країни припадає саме на малий бізнес

А в Україні рівень податкового навантаження найвищий серед пострадянських країн!

Хочеться дуже, щоб не було, як в тому анекдоті – «Допоможу зробити з великого бізнесу малий…»

Подолання факторів, стримуючих розвиток підприємництва можливе шляхом реалізації нової державної стратегії розвитку бізнесу в Україні, зокрема в рамках Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 роки, яка направлена на створення сприятливих умов діяльності МСП, підтримки та його розвитку на основі впровадження інноваційних технологій, інструментів кооперування суб’єктів малого, середнього та великого бізнесу.

Малий та середній бізнес в змозі стати з колін, якщо йому «відкрити кисень» в законодавчому полі, який був перекритий. Якщо ми знищимо дрібних підприємців, ми зруйнуємо фундамент бюджетоутворення. Аби цього не допустити, нова влада має чітко заявити: «Ми не можемо вам допомогти, але обіцяємо не заважати». Це буде чіткий імпульс для розвитку малого та середнього бізнесу.

За даними Держстатистики, середньомісячна номінальна зарплата підвищилася в 2014 році на 5,9% або до 3476 гривень, а реальна зарплата знизилася на 6,5%.
Висновки Держстатистики, як державного органу, грунтуються, вочевидь, на офіційній позиції. Але ж 2014 рік – рік Майдану Гідності, анексії Криму, зміни влади, позачергових виборів, тривалих бойових дій на Донбасі, більш ніж значного падіння курсу гривні до іноземних валют тощо…
Потрібно розуміти і те, що зникнення зарплатні в «конвертах» – справа не швидка, а застосування прогресивної шкали оподаткування зарплат – лище складова концепції Уряду, тому аналітика у даному питанні досить відносна. Вочевидь, що курс американської валюти до гривні зріс майже втричі вже на сьогоднішній день, тобто, якщо раніше працівник прив’язував свою зарплатню до, наприклад, американського долара у своїх планах на відпустки, імпортні покупки тощо, то його купівельна спроможність впала не на 6,5%, а втричі. І стабільність поки що нам тільки сниться.
Мова йде про номінальны заробітки, тобто – без урахування інфляції (24,9% за 2014 – так звана «галопуюча» інфляція). Для порівняння – у мирні минулі декілька років інфляція в Україні була вдвічі меншою.
Основною рушійною силою інфляції в 2014 році було зростання цін на продукти харчування – на 24,8%.
Така глибока девальвація гривні призвела до різкого зростання цін на імпортовані товари – найбільше подорожчали транспортні кошти, бензин і фармацевтична продукція (зростання цін за рік на 73,5%, 60,7% і 44,9% відповідно).
Ще одним важливим фактором стрімкого прискорення темпів інфляції в минулому році стало зростання комунальних тарифів – природний газ для населення подорожчав на 62,8%, тарифи на гарячу воду та опалення зросли на 46,9%.
Тому реально українці стали біднішими не на 6,5% (приблизно на 260 грн), за офіційними даними Держкомстату, а, враховуючи шалені інфляцію і девальвацію гривні, як мінімум, відсотків на 50%.
Також неможливо порівнювати наразі ситуацію громадян на Донбасі та в усій Україні. Купівельна спроможність жителів Донецької і Луганської областей через військові дії впала, згідно з офіційними даними, відповідно на 10,6% і 13,6%, а за очевидними – майже відсутня.
Через війну в Донбасі і триваючий спад в економіці, реальні прибутки населення впадуть – на 12-15%, так як інфляція у 2015 році очікується до 25%, как і минулого року.
Зауважу, що дефіцит держбюджету-2015 планується до 15% ВВП і він може скласти більше 180 млрд грн. Це паганий дзвіночок, бо обвал економіки Греції почався з дефіциту держбюджету в 15% ВВП. За тих обставин, в яких наразі живе Україна, неможливо не тільки збільшити доходи бюджету, а навіть стабілізувати їх. Враховуючи, що витрати на оборону збільшені втричі (50-60 млрд грн), ясно, що значто будуть урізані витрати на освіту, науку, медицину. А державні дотації цін на газ і «комуналку» для населення перетворяться на ілюзію. Це все я говорю до того, щоб зрозуміти – очікуване падіння реальних зарплат може перевищити найпесимістичніші прогнози.
Непрогнозованим залишається і курс долара: без реальних реформ у сфері економіки гривня може девальвувати до 24-25 грн/$, а за умови проведення реформ – зміцнитись до 12 грн/$. Ніхто не вкладатиме у країну, яка має хоч мізерну можливість себе врятувати, але не має для цього бажання і політичної волі. Якщо ми не йдемо на вже задекларовані непопулярні реформи – грошей нам ніхто не дасть…

Нещодавнє підписання Петром Порошенком економічної частину Угоди про Асоціацію з ЄС відкриває не лише нові можливості, але й підстерігає небезпечними викликами як для України, так і для Прикарпаття зокрема Пришвидшене наближення до Європейського Союзу вимагатиме цілковитого перезавантаження економіки. Доктор економічних наук В’ячеслав Кредісов поділився своїми прогнозами щодо нової європейської України.

Коли ми зможемо відчути результати від підписання Угоди з ЄС і якими вони можуть бути?

Почнемо взагалі з того, що таке інтеграція? Це поєднання, взаємопроникнення.

Шлях до Європи дуже тернистий. Одного бажання замало. Потрібно вирішити багато проблем, однією з яких є обєднання Українського народу. Україна, перш за все, має самоінтегруватись. Бо інтегруватись в якомусь іншому напрямку може лише єдине ціле, частинами такий процес не відбудеться. Можу порівняти з фізичним процесом змішування речовин – повноцінно і рівномірно змішуються лише речовини з однаковою щільністю. Ми всередині нашої країни маємо стати однаково щільними. Євроінтеграція має бути корисною, зрозумілою і перспективною для всіх регіонів. Не можна ігнорувати необхідність внесення змін до Конституції, які передбачать децентралізацію влади, зокрема щодо делегування частини президентських повноважень територіальним громадам, перерозподіл бюджетних потоків на користь регіонів тощо.

Що робить державу Державою? Перш за все – забезпечення захисту та погодження групових, загальносуспільних та індивідуальних інтересів за допомогою Права на певній території. Слоган «Єдина країна», на мою думку, став передумовою для створення національної ідеї, яка може звучати для України, наприклад – Рівна серед кращих, чи Гідна серед рівних. Але вона має об’єднати націю.

Зважаючи на кількість зусиль, які доклали українці, щоб підписати даний документ, можна з впевненістю сказати, що день підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС може стати для українців другим по важливості після Дня Незалежності. Даним документом українці чітко показали всьому світу, що ми обрали вектор руху в Європу.

Не потрібно очікувати, що вже завтра чи через декілька місяців ми отримаємо результати. Мені довелось побувати в країнах, що входять до складу ЄС. Зауважу, що в жодній з цих країн я не бачив тенденції до зниження рівня економіки, а навпаки тільки зростання ВВП. Стабільність і зростання сприяють пожвавленню бізнесу, притоку нових інвестицій, що в свою чергу веде до створення нових робочих місць, покращення соціального забезпечення населення. Як правило на протязі перших 5-ти років є можливість відчути перші результати. А так званий перехідний період триває до 10-ти років. Всі інше питання Євроінтеграції – чисто технологічні, вірю, що вистачить знань та досвіду вітчизняних фахівців для їх вирішення, хоча потрібно розуміти, що чимало непростих років праці пройде.

Протягом 10 років українська економіка має бути вже цілковито адаптована до європейських стандартів. Що буде найважче для України?

Боротьба з корупцією. Саме вона є основною перепусткою до ЄС. Особисто моє ставлення до ситуації в державі, яка викликала, не побоюсь цих слів, революційні перетурбації, збігається з загальним – «Дістало!». Можу довго розповідати про свій «багатий» і часто неконструктивний досвід спілкування з представниками правоохоронних органів, судової системи, адміністративних ланок… Але мій власний досвід навряд чи сильно відрізняється від аналогічного досвіду будь-якого українця. Ми так багато говоримо про корупцію, що навіть призвичаїлись до того, що це явище було, є та буде, що воно – невід’ємна частина нашої ментальності. Як Голова Правління об’єднання підприємців «Нова Формація» багато років вже говорю про необхідність не лише адміністративної, але й кримінальної відповідальності для посадових осіб за зловживання службовим становищем! Також варто створити особливий орган нагляду за корупцією. Свого часу, щоб подолати масову корупцію у Польщі, сформували Центральне антикорупційне бюро, яке наділили значними повноваженнями. Для перевірки владних і бізнес-структур використовували різні методи: від прослуховування телефонів до здійснення провокацій. І саме ця реформа зрештою дала результат. На сьогодні з’явилась надія, що щось зміниться на краще. Найближчим часом має вступити в дію закон України про Антикорупційне бюро, що зробить більш відкритою та прозорою боротьбу з корупцією та запустить систему державного управління на нових європейських принципах і правилах.

Однак очищення від корупції бюрократичного апарату й політичної еліти має відбуватися комплексно. Найперше – тендерна реформа. Саме в тендерній політиці, як правило, зосереджені основні корупційні схеми. Нинішнє завдання мінімум – хоча б зменшити «відкати». Окрім цього негайно потрібно запровадити тендери тільки в електронній формі, а також слідкувати, щоб критерії для вибору претендентів не писалися під конкретну компанію.

Особливу увагу потрібно приділити створенню сприятливого інвестиційного клімату, дозволить залучити значні іноземні вливання.

Важлива і цілковита деполітизація правоохоронної системи. Можна розглянути сценарій, який бувший Президент Грузії Михаїл Саакашвілі реалізував після Трояндової революції у 2003 році. Тоді у державній владі відбулася тотальна кадрова чистка. Нові кадри змушені були пройти спеціальні тести, на основі яких оцінювали їхню придатність до роботи на тій чи іншій посаді. Істотне підвищення зарплат нейтралізувало хабарництво. Бюджет частково наповнили за рахунок капіталів економічних злочинців.

Хоча цей сценарій не може бути цілковито реалізований в Україні, адже наша держава значно більша за Грузію.

Однією з основних причин корумпованості українського політикуму є тісний взаємозв’язок економіки й політики. Як наслідок, маємо постійне лобіювання чиїхось інтересів у різних галузях, прийняття безглуздих законів тощо. У Європі цього уникають простою процедурою: особа, що претендує на високу державну посаду, подає декларацію про конфлікт інтересів, де вказує, чи володіє вона або її родичі певним бізнесом. Як показує практика, це майже унеможливлює участь чиновників у будь-яких злочинних схемах.

Які галузі нашої економіки найпершими відчують позитив від підписання Угоди, а яким на Вашу думку потрібно «підтягнути» свій рівень до європейського, щоб бути конкурентноспроможними?

На мою думку великі преференції може отримати сільське господарство, щоб запобігти проблем. Адже в Європі ця галузь завжди дотувалася великими фінансовими потоками, відповідно імпортні молочні продукти будуть значно дешевшими в Україні, ніж національні. Навіть у Європі вже було чимало випадків, коли національні виробники молочної продукції активно протестували проти завезення аналогічних товарів з-за кордону. Наприклад, польські «молочники» на знак протесту виливали молоко на центральній площі Варшави.

Думаю перспективу отримає все, що пов’язано з сферою послуг, тобто це ті напрямки, які відносяться до малого та середнього бізнесу, який є пріоритетним для формування Європейської економіки.

Як підприємець, бачу певні далекоглядні кроки від керівництва держави. Так, нещодавно було підписано закон, що скасовує 113 дозвільних документів для бізнесу. Відміна печаток – крок в тому ж напрямку. Знаковим стало підписання 12 травня 2014 року меморандуму про взаєморозуміння для української антикорупційної ініціативи між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку, що передбачає створення інституції бізнес-омбудсмена. Для бізнесу це означає, що з’явиться незалежна людина, яка має право публічно звернутися до Уряду у випадку встановлення фактів корупції на митниці, в податковій, в органах державної влади, яка чітко говоритиме, як їх подолати на законодавчому та нормативно-правому рівні. Створення інституції бізнес-омбудсмена додасть ЄБРР та іншим іноземним інвесторам впевненість у тому, що вкладені ними в економіку України кошти будуть використані прозоро. Бізнес-омбудсмен обиратиметься шляхом консенсусу між профільними бізнес-асоціаціями, що працюють в Україні і Урядом. До речі, ЄБРР з початку поточного року вже вклав в економіку України близько EUR400 млн. і готовий вкладати як мінімум EUR1 млрд щорічно, якщо Уряд продовжить антикорупційну політику.

У країнах з розвиненою ринковою економікою середній і малий бізнес вже давно є вагомою складовою регіонального та центрального бюджетів. В Євросоюзі працює більше 20 млн підприємств мсп, які забезпечують 58,7% доданої вартості, 57,4% загального грошового обігу та 70% зайнятості в приватному секторі. Доля мсп у ВВП України – 15%. Для порівняння – у Євросоюзі – 65%, в США та Японії – по 52%, Китай – 60%, а у Польщі, яка двадцять років назад була чи не в гіршому економічному становищі, ніж Україна – 47%. Уряди цих країн йдуть різними шляхами, але в основі лежить економічна доцільність. Наприклад, в Китаї для малого бізнесу ввели податкові пільги, заморозивши ПДВ та податок з обігу на підприємства, чий щомісячний обсяг продажів не перевищує $3,3тис., а таких підприємств 6 млн.!

У США на мсп припадає 99,7% всіх працедавців. В Бразилії 90% всіх легальних компаній країни припадає саме на малий бізнес

А в Україні рівень податкового навантаження найвищий серед пострадянських країн!

Хочеться дуже, щоб не було, як в тому анекдоті – «Допоможу зробити з великого бізнесу малий…»

Подолання факторів, стримуючих розвиток підприємництва можливе шляхом реалізації нової державної стратегії розвитку бізнесу в Україні, зокрема в рамках Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 роки, яка направлена на створення сприятливих умов діяльності МСП, підтримки та його розвитку на основі впровадження інноваційних технологій, інструментів кооперування суб’єктів малого, середнього та великого бізнесу.

Малий та середній бізнес в змозі стати з колін, якщо йому «відкрити кисень» в законодавчому полі, який був перекритий. Якщо ми знищимо дрібних підприємців, ми зруйнуємо фундамент бюджетоутворення. Аби цього не допустити, нова влада має чітко заявити: «Ми не можемо вам допомогти, але обіцяємо не заважати». Це буде чіткий імпульс для розвитку малого та середнього бізнесу.

Найбільші проблеми, на мою думку, треба очікувати в машинобудуванні, в хімічній галузі, в гірничо-видобувній, харчовій. Разом із підписанням Угоди ми визнаємо всі правила і стандарти за якими живе і працює Європа, отже ми будемо змушені допрацьовувати наше законодавство і узгоджувати його з європейськими вимогами.

Що думаєте про досвід запрошення європейських фахівців як консультантів?

Це непогана практика. Але рівень їх значимості не треба перевищувати. Варто чітко розуміти, що ніхто не прийде і не скаже, як треба жити. Ми самі маємо це усвідомити. Урядовці з інших країн можуть лише підказати, як у них ця система працює. Однак адаптувати її під Україну можуть тільки самі українці. Тому очікувати, що якийсь іноземний управлінець чи професор зробить тут диво безглуздо, адже він не знає української ментальності.

Які ризики можна виділити для української економіки?

Ці ризики пов’язані із зоною вільної торгівлі. Спільний з ЄС ринок примусить українські підприємства конкурувати, дотримуючись європейських стандартів якості, котрі дозволять продавати продукцію в цілому світі. Однак європейські виробники так само будуть присутні на українському ринку, що завдасть удару по неконкурентноздатних національних підприємствах. Окрім цього, ЄС визначає оптимальну спеціалізацію виробництва для кожної країни, тобто держава скорочує або взагалі відмовляється від збиткових для неї галузей, які досі штучно підтримувалися в парникових умовах. Натомість країні пропонують різні компенсаторні механізми.

В Україні постраждає вугільна і металургійна промисловості. Чимало нерентабельних шахт влада протягом довгого часу дотувала з бюджету, аби не запроваджувати непопулярні реформи. Їх доведеться закрити. Але це не означає, що нові шахти зовсім не будуть будувати. Єврофонди інвестуватимуть і в їхню модернізацію.

Чого варто остерігатися бізнесу на Прикарпатті?

Не секрет, що Європа приділяє велику увагу екології. Як правило шкідливі виробництва європейські виробники намагаються переносити в не дуже розвинуті країни, а оскільки Україна входить сьогодні в європейський простір, то будемо сподіватися на допомогу у вирішенні наших екологічних питань і шкідливих виробництв.

Але загалом прикарпатці особливих негативних змін не відчують. Хоче також не варто й очікувати дива, що ми відразу житимемо, як у Німеччині чи Швейцарії. Інтегрування в ЄС потребує чимало непопулярних, навіть шокових, реформ. Переважна частина капіталу і доходів у нашій державі перебувають у тіні. А Європа – це не щедрий чарівник, вона ретельно рахує гроші. Кожен євроцент перевіряється, викриття корупційних схем призводить до неприємних наслідків та резонансу. На запровадження радикальних реформ в Україні, які б стали фундаментом для легкого входження в євроспільноту й отримання більших вигод, потрібен тривалий період.

Ваші очікування від новообраного Президента України?

Щодо особи Гаранта, для мене це дуже прості людські критерії – любов до землі, на якій ти народився, готовність будь-якої миті «положити душу й тіло» за її свободу, бажання та вміння вдосконалювати свою країну, вміти слухати людей та давати їм такі відповіді, які хотів би почути сам… Лідер такої великої за населенням та культурою країни повинен мати політичну волю, в т.ч. для ухвалення непопулярних рішень. Обов’язковим є готовність відмовитись від приватних інтересів, бізнесових амбіцій та присвятити себе професіональній політиці. І, звичайно, Президент України має бути особистістю, яка зможе об’єднати країну. А для цього «потрібна сила змінити те, що зможеш змінити, душевний спокій прийняти те, що не можеш змінити і мудрість відрізнити перше від другого…». Як на мене, Петро Олексійович Порошенко, вже зараз робить сміливі та далекоглядні кроки, які викликають повагу та віру у велике майбутнє Держави Україна.

Чомусь відразу згадується старе добре «клієнт завжди правий». А якщо серйозно, то за українськими законами заборонено збирати будь-які персональні дані клієнтів в базу і навіть за умови неофіційного чорного списку важко буде документально підтвердити несумлінність клієнта. Наразі чорні списки серед підприємців входять в моду. Є чорні списки клієнтів банків, таксі, ось тепер інтернет-магазинів, які просто намагаються захистити себе. Але вважаю, що цей процес взаємний, бо знайдеться не один клієнт інтернет-магазинів, який би з чистою совістю запропонував створити чорний список саме з них. Бо не секрет, що багато нарікань від споживачів цих компаній є і на якість, і на недотримання умов гарантійного обслуговування, і на термін доставки тощо.

До того ж, ми така нація, що ментально не дуже органічно сприймаємо такі речі, як інтернет-торгівлю, це питання часу і довіри.

Знаєте, як в тому анекдоті. Хлопець розповідає: працюю в інтернет-магазині. Надходить замовлення з коментарем: прошу зателефонувати мені вранці, коли я протверезію і уточнити, чи правда я хочу купити все це… Заздалегідь дякую, з повагою…

Так що, на мою думку, інтернет-магазинам потрібно прикласти ще багато розуму та зусиль, вигадувати маркетингові ходи, мотивації для своїх потенційних клієнтів, щоб не бути схожими на інших. Тоді ростиме довіра споживача. Бо класична теорія, на мою думку має звучати: «Пропозиція породжує попит». Клієнт не завжди знає, чого він хоче на даний момент, але якщо йому правильно запропонувати, то успіх буде 100%.

А чорні списки – то ілюзія і шлях в нікуди.

Економічний погляд Комментарии отключены
Окт 232013

«Ситуація в українській економіці катастрофічна і драматична», – заявив Голова Політради ВО «Батьківщина» та фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк із парламентської трибуни у вівторок, 22 жовтня.

Він наголосив, що золотовалютні резерви Національного банку України зменшилися на 17 млрд. доларів і Україна опинилася на грані девальвації національної грошової одиниці. У країні немає валюти для того, щоб утримувати валютний курс.

Запитання: Що насправді коїться в українській економіці? Чи дійсно сьогодні є загроза знецінення гривні? І у чому українцям краще заощаджувати – у гривнях, доларах, євро, чи може у дорогоцінних металах?

Насправді вже стало осінньою доброю традицією опозиції – вимагати від Уряду та Президента відповідей на болючі питання: як буде виконуватися держбюджет до кінця року в умовах зростання його дефіциту та як виконуватимуться зобов’язання перед бюджетниками.

Якщо говорити мовою цифр, то дефіцит бюджету у 2011 році складав 5,1 млрд. гривень, минулого – 16 млрд., а в цьому році вже озвучено 17 млрд. Звісно, це насторожуюча тенденція, яку потрібно не лише брати до уваги, а й змінювати кардинально. Без стабільного росту промислового виробництва, збільшення темпів інвестицій, розширення ринків збуту вітчизняної продукції, визначення основних цілей пріоритетного розвитку країни та встановлення термінів їх досягнення, існуючу тенденцію не змінити.

Чи існує загроза знецінення гривні? Впродовж 2013-го року гривню вдалось втримати, але це коштувало Нацбанку кількох мільярдів доларів з золотовалютних резервів, які й так тануть від року в рік. Гривня – не лише національна валюта, вона ще й лакмусовий папірець політичної ситуації. А зважаючи на те, що вже зовсім скоро розпочнеться передвиборча кампанія 2015-го року, гривню триматимуть з усіх сил приблизно на існуючій позиції.

Щодо заощаджень. Особисто я намагаюсь завжди притримуватись «золотої середини». Тому порадив би співвітчизникам формувати свій валютний кошик пропорційно між іноземними та національною валютою. Це однозначно пом’якшить потенційний ризик за умови виникнення загрози девальвації.

Економічний погляд Комментарии отключены
Сен 042013

З 1 вересня максимальна сума розрахунків за товари і послуги готівкою обмежується сумою в 150 тис. грн. Постанова НБУ від 6 червня була введена для того, щоб вивести кошти з «тіні», тепер протягом одного дня фізична особа може розраховуватися за товари і послуги з юрособою граничною готівковою сумою 150 тис. грн, а якщо сума покупки перевищує граничну, то платіж здійснюється безготівково. Нацбанк рекомендує всі розрахунки, що перевищують установлену суму здійснювати з допомогою платіжних карт, перерахуванням через касу банку, використовувати рахунок нотаріуса, відкривати рахунок на третю особу і т.д.
Наскільки виправданим і доцільним є такий крок Нацбанку? Чи дійсно він допоможе вивеcти гроші з тіні, а чи навпаки, може, створить чергову схему відмивання коштів третіми особами?*

Коментар Кредісова В.А. :

Глибоко впевнений, що будь-які обмеження, зокрема в нашій країні, призводять до росту тіньових ринків та активізації розумової фантазії наших співвітчизників. Зрозуміло, що використання платіжних карт, рахунків та послуг банків потягне за собою комісії, а мінімальна комісія з суми, наприклад в 160 тис.грн. становитиме близько 3 тис.грн. Звісно, мало хто захоче поділитись цією сумою добровільно. Пам’ятаєте «математику» Буратіно? «Припустимо, що у вас в кишені два яблука. «Некто» узяв у вас одне яблуко. Скільки у вас залишилося яблук? Два. Чому? Я ж не віддам «Некту» яблуко, хоч він бийся!».

Мені здається, що це якраз той випадок, коли істина лежить десь посередині. З одного боку, очевидно, що Росія почала торговельну війну проти України, щоб блокувати її відносини з Євросоюзом. Хоча, «кисень» реально перекритий лише для тих груп товарів, які не є вирішальними у експортній складовій. В той же час, продукції металургійної, машинобудівної промисловості та іншим, які життєво необхідні підприємствам нашої «сусідки», зелене світло ніхто не вимикав. З іншого боку, це питання геополітичне. Росія має величезні амбіції і, на мою думку, використовує Митний союз, в тому числі, як економічний механізм для їх задоволення. Однак, оголошувати зустрічний бойкот російській продукції – тупиковий шлях. Як людина, що має багатий досвід підприємницької діяльності вважаю, що така ситуація має стимулювати українську економіку до реальної конкуренції, модернізації виробництва та пошуку нових ринків збуту.

© 2010 Кредісов Вячеслав Анатолійович Interesnye Story WordPress theme by e-marketing
Вячеслав Кредисов на Facebook, Биография Кредисова на сайте "Відкрита Україна". Кредисов Вячеслав, голова правління всеукраїнського об'єднання підприємців <<Нова формація>>. Вячеслав Кредісов: "Не виключаю балотування в одному із округів Прикарпаття", газета "Вікна". Хто є хто на мажоритарці: Долинський виборчий округ, стрімко набирає обороти В'ячеслав Кредісов, "Політико-правовий портал Прикарпаття". В'ячеслав Кредісов: <<Професія <<підприємець>> стала сьогодні не модною, бо від тебе всі щось хочуть>>, Радіо "ЕРА-FM". Вячеслав Кредісов, У Калуші презентували проекти реконструкції кінотеатру <<Відродження>>, КалушFM.