Як Голова Правління Всеукраїнського об’єднання підприємців «Нова Формація» (до речі, у 2019-му році йому виповниться 22 роки), знаю, що головне, чого бізнесмени очікують від держави, — це створення нормальних умов для ведення бізнесу, стабільності та передбачуваності. Будь-яка держава шанує ті професії, які є небезпечними та почесними. В нашій державі, на мою думку, професія Підприємця є одночасно і почесною, і небезпечною.

Світова криза існує і це аксіома, що давно не потребує доказів. Але, не лукавлячи, зазначив би, що ведення підприємництва в Україні і до початку так званого «кризового періоду» досить часто нагадувала (і нині нагадує) битву Дон Кіхота з млинами. Різниця лише в тому, що млини (збірний образ податкової політики, змін до бюджету, масових спроб реприватизації, підвищення земельного податку тощо), як міраж, постійно відділяються і наздогнати їх вкрай тяжко.

Зазначив би, що бізнес завжди живий завдяки тому, що мав свій власний план дій, часто не завдяки, а всупереч. А скаржитись – остання справа. Тим паче що ситуація, коли підприємець скаржиться на органи державного управління часто нагадує розмову глухого з німим.

Задля справедливості акцентував би увагу на позитивних моментах. Чого досягла Україна у цьому питанні (у порівнянні із ситуацією, що мала місце ще 20 років тому):

  • з’явився соціальний статус професії – «підприємець», «бізнесмен»,
  • кількість працюючих у малому і середньому підприємництві (МСП) на сьогоднішній день – біля 2 мільйонів (ця цифра регулярними кризами коректується час від часу у бік зменшення, але не настільки суттєво, щоб не бачити перспективу);
  • на всіх рівнях керівництва України задекларовано тезу: «Влада і бізнес мають бути партнерами»;
  • відбуваються конкретні зміни на краще в тому числі і завдяки роботі громадських об’єднань, які не просто декларують, а налагоджують та реалізують механізми конструктивної роботи з органами державного управління (мається на увазі досвід роботи Рад підприємців, Громадських колегій, Антикризових Рад тощо).

Але… Чого не вдалось досягти (основні проблеми):

  • МСП не стало 1) основним джерелом надходжень до бюджету країни та 2) реально впливовою силою в державі;
  • для порівняння – у Європі – 80% надходжень до бюджету складає саме частка МСП;
  • виділення на програми підтримки МСП в Україні сум в кілька десятків мільйонів гривень на рік не забезпечує ніякого впливу на стан сектора МСП і визначається високим ризиком корупції. Для прикладу: політика підтримки МСП в ЄС «Horizon 2020» – має обсяг фінансування 80 млрд євро (2014-2020).
  • у Верховній Раді України – немає представників МСП;

Акцентував би увагу ще й на наступних моментах.

Малий і середній бізнес – ключове джерело робочих місць і благодатний ґрунт для бізнесових ідей. Створення умов для розвитку підприємництва, як самого потужного ресурсу економіки й соціальної сфери, залишається одним із пріоритетів у діяльності органів виконавчої влади всіх регіонів України. Проте, потенціал малого і середнього підприємництва в країні використовується ще не в повному обсязі, хоча на сьогодні кожен другий із працюючих в Україні здійснює свою діяльність саме в підприємницькій сфері.

Згідно деяким статистичним даним у Європі на цей час діє 25 мільйонів фірм малого й середнього бізнесу, що становить 99% від всіх існуючих там підприємств. 97% працюючого європейського населення зайняті в цих фірмах. Крім того, підприємства малого й середнього бізнесу регулярно забезпечують 50-60% нових робочих місць, зберігаючи в такий спосіб стабільність на ринку праці. Один яз яскравих прикладів – Німеччина, де більше ніж 2 млн. існуючих фірм малого й середнього бізнесу забезпечують понад 40% оподатковування країни. Малі й середні підприємства, яких вже більше 3,5 млн, становлять 99% фірм-платників податків. У цей сектор економіки входять як компанії з одним-двома працівниками, так і солідні компанії з великим річним оборотом.

Озвучу лише декілька, на погляд бізнесу, першочергових дій (до речі, озвучуються вони не перший рік, як першочергові, але «Віз й понині там…»):

  1. 1. Прийняти новий ліберальний Податковий кодекс, що має стати Податковим кодексом розвитку, а не основним механізмом податкового навантаження.
  2. 2. Встановити адміністративну та кримінальну відповідальності посадових осіб органів державної влади щодо їх необґрунтованого впливу на бізнес.
  3. 3. Розширити саморегулювання бізнесу. Делегувати окремі повноваження органів державної влади саморегулюючим організаціям у підприємницькому секторі.
  4. 4. Розробити концепцію впровадження та сприяння розвитку системи приватних пенсійних фондів, як паралельної системи поряд із державною.

Тощо…

Бізнес в Україні може і має стати основним активним учасником реформ, які згуртують суспільство, якщо це буде комплекс ринкових економічних реформ, маючих за мету стрімке економічне зростання і підвищення добробуту громадян на цій базі. А запорукою довгостроковості реформ має стати реалізація економічних реформ за підтримки всіх політичних сил — і від влади, і від конструктивної опозиції.

Вірю, що вітчизняні підприємці мають бажання, досвід і сили для того, щоб метафора про Дон Кіхота та його вічний бій з млинами, перестала бути метафорою відносно підприємництва в Україні. А професія Підприємець стала б нарешті безпечною, поважною і кожен день праці був би святом для кожного підприємця.

Зараз, напевне, ніхто ані з політиків, ані з експертів точно не скаже, яким шляхом розвиватиметься ситуація в державі. Які пріоритети буде реалізовано, а які залишаться ілюзією ще на багато років. Як ніколи, ситуація невизначена і ризикована.

Але особисто я вірю, що ми вийдемо із цієї ситуації гідно, що ті, хто мають вплив на конструктивний розвиток економіки в державі, нарешті зрозуміють, наскільки розумніше реалізовувати кардинальні, серйозні, системні реформи, аніж ділити шкуру ведмедя. До речі, ще живого.

Вячеслав Кредісов – Голова Правління ВГО «Нова Формація»,

доктор економічних наук, Заслужений економіст України.

Related posts:

  1. Вячеслав Кредісов: Фінансова поліція – крок до загального посилення тиску на бізнес
  2. Бізнес не запрошували до обговорення проекту Податкового кодексу

Извините, в данный момент комметарии закрыты.

© 2010 Кредісов Вячеслав Анатолійович Interesnye Story WordPress theme by e-marketing
Вячеслав Кредисов на Facebook, Биография Кредисова на сайте "Відкрита Україна". Кредисов Вячеслав, голова правління всеукраїнського об'єднання підприємців <<Нова формація>>. Вячеслав Кредісов: "Не виключаю балотування в одному із округів Прикарпаття", газета "Вікна". Хто є хто на мажоритарці: Долинський виборчий округ, стрімко набирає обороти В'ячеслав Кредісов, "Політико-правовий портал Прикарпаття". В'ячеслав Кредісов: <<Професія <<підприємець>> стала сьогодні не модною, бо від тебе всі щось хочуть>>, Радіо "ЕРА-FM". Вячеслав Кредісов, У Калуші презентували проекти реконструкції кінотеатру <<Відродження>>, КалушFM.