Село моє, для мене ти єдине

Для мене— ти найкраще на землі.

Частинка серця й України,

В тобі всі радості й жалі!

А. Димеденко.

Саме так говорять про свою рідну Мислівку її жителі. Вони живуть цим невеличким селом, яке належить до Шевченківської сільської ради, і нині стало відомим привабливим туристичним куточком. А сільські землі є ласим шматком для зацікавлених. Жителів гірського села вже не перший рік турбує чимало проблем. Остання крапля у чаші терпіння, як вони говорять, впала нещодавно.

Саме тому в будинку культури відбувся схід селян, на який запросили голову Шевченківської сільської ради Миколу Мацалюка, щоб викласти всі наболілі питання, отримати відповіді. Зал був переповнений небайдужими жителями, які згуртовано прийшли на зустріч. На зустріч також прибув голова Благодійного фонду Вячеслава Кредісова — сам Кредісов.

Розмова вийшла гарячою. Організатором зборів став Ярослав Рошко. Він народився і виріс в селі, але доля його закинула до Росії. Та повернувшись додому, як він говорить, не може змиритися зі змінами, які охопили його рідне село. Адже ми повинні знати, на що маємо право, що робиться і навіщо на території села. Для цього є й народні обранці — депутати різних рівнів, сільський голова.

Загалом, можна було виділити основні питання, які хвилювали жителів: виділення земельних ділянок в урочищі Йозифсталь; поступлення коштів і розхід на село Мислівку за 2011 рік; вивезення будівельного сміття з пасовиська біля ріки; будівництво дороги в селі; встановлення огорожі на кладовищі та інші.

Жителі села аргументували своє обурення тим, що в урочищі Йозефсталь продають земельні ділянки, і жителям села не вистачає місця, де випасати худобу. Кошти, які надходять, не реалізовуються. Річка вже тривалий час потерпає від сміття, яке висипали під час будівництва бази на косу ріки та пасовище. Його ніхто не вивіз, а тільки розрівняв. А в річці купаються діти, з неї п’ють воду. Дорога в селі занедбана. Людей цікавило, чому не чистили дороги, адже швидка допомога не могла дістатися до мешканців села, бо заметена снігом. До речі, тут , направду, інший світ — як у казці «Дванадцять місяців»: виїздили з Долини, снігу не було, а в Мислівці повним ходом царювала ще зима.

— Щоб тут проїхати, то хіба весни треба дочекатися, — обурено говорили присутні. – Попри це , ще й дорога розбита, і її не ремонтують.

Жителька села, яка багато робить для своєї рідної місцини, підприємець Олександра Гасуляк підняла важливі питання, в яких її підтримала вся присутня громада: виділення місця на скотомогильник; огородження цвинтаря; електрифікацію села та інші. Ярослав Рошко не залишив поза увагою й те, що лісовози їдуть на великій швидкості, що руйнує дорогу. Незадоволені жителяі села тим, що в селі стоїть вишка мобільного зв»язку і шкодить здоров’ю. Вони хочуть розірвати договір про оренду.

Довго говорили жителі села про землю, про її ціну, про те, що нині першість на неї має мати житель села, а не якийсь «зайда». Адже саме через землю обплутані шахрайськими схемами , як павутиною, кожен гектар землі, кожне українське село.

Сільський голова Микола Мацалак дав відповіді на всі запитання, пообіцяв вирішити проблеми, які озвучили селяни.

А гість села Вячеслав Анатолійович Кредісов, який приїхав із сільським головою на збори, цього дня був глядачем активного зібрання й сказав:

— Я вперше з такою активністю, аналітичним обґрунтуванням проблем, спроможністю заступитися за себе стикнувся. І де? У віддаленому селі. Тут люди надзвичайно розумні та патріоти. Якби в кожнім селі було все так згуртовано, а не як у байці «Риба, рак та щука», де всі тягнуть в різні боки, то проблем було набагато менше.

Вячеслав Кредісов й надалі знайомиться із прикарпатським краєм, зустрічається із жителями населених пунктів, впроваджує в життя свою програму «Моє рідне село». І на закінчення зборів він запропонував фінансову допомогу для села Мислівка на їхній розгляд по потребі. Люди довго не думали, тут же вирішили, що потрібний спортивний майданчик для дітей біля школи, чому й раді. А також селяни були раді бачити в себе людину не просто гостя, а ту, яка вболіває за село, і хоче залишити свою частинку серця на згадку мислівцям тут, у гірському прекрасному селі.

Жителі села вирішили провести наступні збори 20 травня, на які мають надію, що сільський голова виступить зі звітом, розповість про все, що вдалося вирішити, і що робитиметься надалі. А також й надалі чекають Вячеслава Кредісова.

Related posts:

  1. Вячеслав Кредісов: «Хто не пам’ятає свого минулого, той не має майбутнього»

Извините, в данный момент комметарии закрыты.

© 2010 Кредісов Вячеслав Анатолійович Interesnye Story WordPress theme by e-marketing
Вячеслав Кредисов на Facebook, Биография Кредисова на сайте "Відкрита Україна". Кредисов Вячеслав, голова правління всеукраїнського об'єднання підприємців <<Нова формація>>. Вячеслав Кредісов: "Не виключаю балотування в одному із округів Прикарпаття", газета "Вікна". Хто є хто на мажоритарці: Долинський виборчий округ, стрімко набирає обороти В'ячеслав Кредісов, "Політико-правовий портал Прикарпаття". В'ячеслав Кредісов: <<Професія <<підприємець>> стала сьогодні не модною, бо від тебе всі щось хочуть>>, Радіо "ЕРА-FM". Вячеслав Кредісов, У Калуші презентували проекти реконструкції кінотеатру <<Відродження>>, КалушFM.