Українське підприємництво мало й кращі часи за майже 24 роки Незалежності… Але, як підприємець з досвідом і практичним, і науковим, бачу певні далекоглядні кроки від керівництва держави.
Впродовж останнього року було підписано багато знакових документів, серед яких варто відмітити наступні: закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру», яким скасовується 113 дозвільних документів для бізнесу; набули чинності більшість положень закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», головною метою якого є дерегуляція господарської діяльності за аналогією з європейським законодавством; ухвалено Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», який унеможливить захоплення підприємств; прийняті законопроекти про державні інвестиційні проекти і про захист прав інвесторів; було презентовано систему надання електронних он-лайн сервісів, які дадуть змогу підприємцям зареєструвати бізнес та отримати необхідну довідку, витяг або виписку не виходячи з дому; затверджено план дерегуляції, яким передбачається скасування 130 регуляторних обмежень для бізнесу і подальший перехід до другого етапу дерегуляції – «гільйотини».
Знаковим стало підписання майже рік тому меморандуму про взаєморозуміння для української антикорупційної ініціативи між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку, що передбачав створення інституції бізнес-омбудсмена. На сьогоднішній день ця структура працює, а для бізнесу це означає, що з’явилась незалежна людина, яка має право публічно звернутися до Уряду у випадку встановлення фактів корупції на митниці, в податковій, в органах державної влади, яка чітко може говорити, як їх подолати на законодавчому та нормативно-правому рівні. Діяльність інституції бізнес-омбудсмена має всі шанси додати ЄБРР та іншим іноземним інвесторам впевненість у тому, що вкладені ними в економіку України кошти будуть використані прозоро. До речі, ЄБРР з початку поточного року вже вклав в економіку України близько EUR400 млн. і готовий вкладати як мінімум EUR1 млрд щорічно, якщо Уряд продовжить антикорупційну політику.
Торкнемось питання євроінтеграції та МСП. На сьогодні Європейський Союз і Україна знаходяться в переговорному процесі про створення програми підтримки малого та середнього бізнесу загальним обсягом 95 млн євро, 55 млн євро з яких буде спрямовано на розвиток підприємницьких навичок і будівництво інфраструктури підтримки підприємництва, а решта – надаватися у вигляді дешевих і доступних кредитів.
Вищенаведене, на мою думку, являє собою грунтовні тенденції, зважаючи на той факт, що останнім часом за політичних причин український ринок відійшов на другорядні позиції для іноземних інвесторів. Удар по фондовому ринку призвів до падіння гривні та фінансових проблем і не лише у сфері бізнесу, бюджет кожної родини наразі зазнає змін не в кращу сторону.
Якщо порівнювати стан вітчизняного підприємництва з підприємництвом у країнах з розвиненою ринковою економікою, то там середній і малий бізнес вже давно є вагомою складовою регіонального та центрального бюджетів. В Євросоюзі працює більше 20 млн підприємств мсп, які забезпечують 58,7% доданої вартості, 57,4% загального грошового обігу та 70% зайнятості в приватному секторі. Доля мсп у ввп України – 15%. Для порівняння – у Євросоюзі – 65%, в США та Японії – по 52%, Китай – 60%, а у Польщі, яка двадцять років назад була чи не в гіршому економічному становищі, ніж Україна – 47%. Уряди цих країн йдуть різними шляхами, але в основі лежить економічна доцільність. Наприклад, в Китаї для малого бізнесу ввели податкові пільги, заморозивши ПДВ та податок з обігу на підприємства, чий щомісячний обсяг продажів не перевищує $3,3тис., а таких підприємств 6 млн.!
У США на мсп припадає 99,7% всіх працедавців. В Бразилії 90% всіх легальних компаній країни припадає саме на малий бізнес
А в Україні рівень податкового навантаження найвищий серед пострадянських країн!
Хочеться дуже, щоб не було, як в тому анекдоті – «Допоможу зробити з великого бізнесу малий…»
Подолання факторів, стримуючих розвиток підприємництва можливе шляхом реалізації нової державної стратегії розвитку бізнесу в Україні, зокрема в рамках Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 роки, яка направлена на створення сприятливих умов діяльності МСП, підтримки та його розвитку на основі впровадження інноваційних технологій, інструментів кооперування суб’єктів малого, середнього та великого бізнесу.
Малий та середній бізнес в змозі стати з колін, якщо йому «відкрити кисень» в законодавчому полі, який був перекритий. Якщо ми знищимо дрібних підприємців, ми зруйнуємо фундамент бюджетоутворення. Аби цього не допустити, нова влада має чітко заявити: «Ми не можемо вам допомогти, але обіцяємо не заважати». Це буде чіткий імпульс для розвитку малого та середнього бізнесу.