В медіа-холі інформаційного агентства ІМК відбулася прес-конференція «Скорочення дефіциту бюджету – шлях до фінансової стабілізації?”
Учасники заходу доктор економічних наук, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий, доктор економічних наук, голова правління Всеукраїнського об’єднання підприємців «Нова формація» Вячеслав Кредісов та фінансовий експерт Ерік Найман аргументовано прокоментували, наскільки вплине прийняття цього документу на реальну економіку України.
Зокрема, було зазначено за 72 млрд грн запозичень, з яких погашено лише 18 млрд, отже, дефіцит бюджету складає близько 53 млрд грн. “5,5% ВВП планувалось в річному бюджеті, – зазначив В. Лановий. – Проте, цієї цифри досягли за 8 місяців. Бюджет знаходиться в дуже напруженому стані, не вистачає потужних джерел по доходам. В промисловості – половина підприємств збиткові, ще більше збиткових – в торгівлі, будівництві, повністю збиткова металургія”. Утім, Ерік Найман впевнений, що “Бюджетна революція в Україні направлена на те, щоб в найближчі 2 роки забути про кризу”.
Оцінюючи скорочення дефіциту бюджету, Вячеслав Кредісов, зокрема, зазначив, що це потужний сигнал для МВФ, який сьогодні в очікуванні: прислуховуються в Україні до його економічних порад чи ні? “Якщо ці поради виконуються, є сподівання, що додаткові кошти до нас підуть. І той факт, що сьогодні ми скоротили дефіцит бюджету нижче 5 % – а саме на цьому наполягав МВФ – я думаю, це дає “зелене світло” на шляху до отримання додаткового фінансування з боку МВФ. Це означає, що і зовнішні інвестори зможуть вкладати свої кошти, тобто, приватний інвестор також прислуховується до того, який градус по країні”, – зазначив В. Кредісов.
Даючи загальну оцінку скороченню дефіциту бюджету, В. Кредісов, наголосив на тому, що “цей підписаний закон – сигнал від влади, що вона починає слухати проблеми бізнесу і починає слухати проблеми української економіки. Вона починає, якщо хочете, читати українську економіку, розуміючи, що треба жити виключно по доходах. Якщо є доходи – витрачай їх. Бо коли малюють видатки більші, ніж доходи, всі розуміють, що раніше чи пізніше це обов’язково буде негативним”.
Після підведення підсумків прес-конференції Вячеслав Кредісов дав відповідь на запитання нашого кореспондента.
– Які ще позитивні моменти Ви вбачаєте у скороченні дефіциту бюджету?
– Безумовно, для українського бізнесу це є дуже великий позитив, бо бізнес, який за розміром більший, аніж торговельний кіоск, розуміє, що це, перш за все, зменшення навантаження на бізнес. Коли тобі кажуть, що треба гроші, що робить податкова? Вона приходить до бізнесу і шукає варіант надходження додаткових коштів. Бізнес може жити більш-менш спокійніше в цьому році.
Далі. Куди піде ця частка грошей? Вони підуть на підтримку української гривні. Це значить, що сьогодні тенденції щодо гривні більш-менш позитивні. До кінця цього року, я думаю, курс суттєво не зміниться, він буде триматися на тому рівні, на якому він зараз існує. І ще один позитивний момент скорочення дефіциту держбюджету: це суттєве зменшення, в т.ч., інфляції в українській економіці. Значно легше будуть обслуговуватись зовнішні кредити, які ми маємо обслуговувати і в цьому році, і в наступному.
– А що це дає безпосередньо українським громадянам?
– Для українських громадян це означає, що будуть захищені статті, такі, як, наприклад, заробітна плата для бюджетників. Вони будуть оплачуватись повністю, не буде заборгованості, адже ці гроші повертаються назад в економіку. Їх штучно не було, а зараз є можливість більш спокійно працювати згідно з українським бюджетом.
– Які, на Ваш погляд, негативні моменти в цьому законі?
– Якщо говорити про негатив, то я, як представник об’єднання “Нова формація” скажу, що те, що зараз відбувається, до приватного бізнесу не має ніякого відношення. Наприклад, приватним банкам чи будівельним компаніям, що брали запозичення, в т.ч., і зовнішні, це ніяк не допоможе. Тобто, можна сказати, що в основному позитив для бюджетного напрямку. Для приватного напрямку суттєвих змін не буде.
– Чи дасть змогу скорочення бюджету направити державні кошти на розвиток однієї із найвідсталіших галузей – будівельної?
– Потреба цієї галузі спочатку Мінрегіонбудом була оцінена в 15 млрд грн., потім – у 8 млрд грн., після чого було сказано, що буде 1 млрд грн. із стабілізаційного фонду. Після підписання нового закону про скорочення дефіциту бюджету, я думаю, що обіцяні на сьогодні 100 млн грн. у кращому випадку зможуть збільшитися лише на незначну суму. На жаль, будівельна галузь на сьогоднішній день поки що не отримала від держави належної допомоги. І підписання цього закону в буквальному розумінні забиває кришку гроба на цей рік. Наші очікування пов’язані лише з наступним роком. Сподіваємось, що в наступному році реальна підтримка держави дійде і до будівельної галузі.
Ольга Байсарова, для GIGAmir