Гостем тижневика «Добра справа» сьогодні є Кредісов Вячеслав Анатолійович – доктор економічних наук, заслужений економіст України, голова правління Всеукраїнського об’єднання підприємців «Нова формація» та голова Благодійного фонду Вячеслава Кредісова.
— Гортаючи сторінки Інтернету, увагу привертає Ваше життєве кредо: «Моя мета — і це не високі слова, — щоб життя в Україні стало кращим, в тому числі через мою самореалізацію». А життєвий принцип «Якщо не я, то хто?». Як, на Вашу думку, впливає успішність на рівень якості життя в Україні?
— Раніше говорили: «Як краще: щоб країна була успішною, чи щоб люди в ній були успішні, задоволені та реалізовані?». Так от, я вважаю, що головне – це народ, який живе в країні. Якщо кожен окремий громадянин буде задоволеним, реалізованим та успішним, то, як правило, країна, в якій він живе, теж значно буде реалізованіша та успішніша. Тому чим більше буде нас, успішних людей, тим краще буде життя в Україні. Сьогодні, на жаль, ми не можемо цим похвалитися, бо рівень життя в Україні ще не такий високий, як принаймні мені, Вячеславу Кредісову, хотілось би. Так що, давайте плідно працювати, закочувати рукави і – вперед з піснею!
— Вячеславе Анатолійовичу, ходять чутки про те, що діяльність фонду Кредісова набирає обертів на території Івано-Франківської області. Що Ви можете розповісти нашим слухачам про фонд Кредісова, які напрями його роботи та якими є його завдання?
— З фондом Вячеслава Кредісова працювати добре, без фонду працювати погано! Якщо говорити серйозно, то на сьогоднішній день дійсно якусь кількість соціальних проектів ми намагаємось включити. Один з перших, який повинні відчути всі мешканці Долини, Долинського району та інших районів Івано-Франківської області — це «Моє рідне село». Головна ідея проекту – включити «активність» мешканців конкретного села. Фонд Кредісова буде давати оголошення про те, що з’явилася гра, в якій переможець того чи іншого села отримає грошову винагороду в розмірі від п’яти тисяч гривень. Але для того, щоб отримати гроші, мешканці села також повинні зібрати суму, не менше, ніж п’ять тисяч гривень. Це не обов’язково мають бути гроші, можна виграти і справами. Проект, який отримає приз, вибирається шляхом голосування. Дуже важливо, щоб проект був некомерційний, тобто, це не повинна бути крамниця, все має робитися для села: це може бути красива альтанка, що стоятиме замість відкритої стоянки для автобуса, або красивий центр села, прикрашений квітковою галявиною чи іншими елементами, що милуватимуть око жителям. Головне – показати, що люди можуть самостійно прийняти рішення для благоустрою села, що в них є велика можливість щось змінити, зробити кращим. А завдання фонду Кредісова – цю ініціативу підтримати. Також ми бачимо, що на сьогоднішній день в Україні, в тому числі і в Івано-Франківській області, громадяни досить часто звертаються до аптек. Добре, коли біля їхнього будинку розташований аптечний кіоск, але жителі маленького містечка чи села повинні долати кілька кілометрів в пошуку аптеки чи фельдшерського пункту. Тому, впровадивши в дію другий проект, я намагатимусь допомогти подолати цю проблему. Саме тому нещодавно я мав зустріч з керівництвом Долинської лікарні і ми домовились про те, що спробуємо допомогти аптекам, фельдшерським пунктам, які знаходяться в селі та надають першу допомогу до приходу лікаря. Вони повинні отримувати прямі контракти постачання ліків від відомого виробника, мабуть лідера в Україні, фармацевтичної компанії «Дарниця» зі знижкою двадцять-тридцять відсотків, тобто, щоб це було мотивовано. Крім того, якщо потрібно отримати той чи інший документ, сертифікат, ми теж це зробимо. Головне завдання такого соціального проекту – надати можливість жителям населених пунктів, де немає лікарень чи аптек, легко і зручно купувати ліки, що вийде дешевше і швидше. Щодо третього проекту, то хочеться, щоб на території Долини мешканці та приїжджі милувались краєвидами, а не купами сміття, які, на жаль, дуже помітні вздовж дороги. Цей проект отримав назву «Чисте Прикарпаття» – це лінія сортування і дистриб’юції. Тобто, планується, що відповідно обладнана машина і п’ять-шість автомобілів будуть звозити сміття з різних містечок. Також планується закупівля великих сміттєвих баків для роздільного сміття. Ми повинні брати приклад з інших країн Європи, де є три сміттєві баки: для паперу, скла та побутових відходів. Щось таке подібне плануємо і ми запровадити, бо такий метод допоможе ретельніше розбирати сміття і навіть більш того – його продавати. Тоді в місті буде красиво, чисто та комфортно і навіть сміттєві баки не являтимуть собою комок поганого повітря. Це той проект, який ми на даний момент намагаємося впровадити. Якщо є ще якісь пропозиції, люди проявляють якусь ініціативу, то я, Вячеслав Кредісов, обов’язково знайду можливість для її підтримки, бо саме ініціатива робить життя на території Долини кращим, аніж воно є сьогодні.
— Якщо фонд проводить роботу у соціальній сфері, то яким чином проект планується реалізовувати, можливо проводяться якісь заходи?
— Перш за все хочеться відкрити ініціативу у людей, які щось роблять. Я не хочу, щоб у фонді працювали сотні людей, я планую, щоб для реалізації проекту була задіяна незначна кількість людей, як правило, це жителі того міста чи села, де організовується проект. Тобто ми підтримуємо проекти, які самоорганізовані. Наше завдання: а) дати ініціативу, б) підтягнути фінанси, в) допомогти у вирішенні адміністративних та організаційних запитань. Повторю ще раз, ви дзвоніть, ви пропонуйте щось. А далі ми з керівництвом міста, з керівництвом області порадимося і приймемо рішення, що ми можемо з вами зробити, щоб життя було краще.
— Отож, запишіть наш номер телефону – два-пятдесят два-двадцять – і телефонуйте. А поки проект на стадії запуску, чим займається фонд?
— Для того, щоб проект запустити в дію, над ним треба працювати. На сьогоднішній день працюємо в декількох районах Івано-Франківської області: Долинському, Рожнятівському, Богородчанському та плануємо в майбутньому співпрацювати з Болеховом. Коли проходять літературні вечори чи інші заходи, ми зустрічаємося, підтримуємо спонсорською формою. Наприклад, Льодову арену в Калуші фонд Кредісова також підтримує, дає можливість людям з користю проводити свій вільний час. Я чув, що не так вже багато людей займаються спортом в Долині, от і хотів би змінити цю ситуацію. Всі ми хочемо, щоб у нас в Україні було побільше олімпійських чемпіонів, таких як Оксана Баюл та Віктор Петренко. Так що, займайтеся спортом і відвідуйте льодову арену!
— Якщо ж фонд носить соціальний характер, чи має він якесь політичне підґрунтя, адже нам відомо, що Вас пов’язують з Ігорем Насаликом, лідером Української партії?
— Я поважаю Ігоря Степановича Насалила як хорошого господаря. Він вміє управляти своїм містом, своїм районом і, принаймні, в місті Калуші сьогодні шибки не вибиті, світло ввечері на вулиці горить, а для сміття стоять більш-менш красиві баки. Але, з точки зору політичної, я приїхав в Івано-Франківську область, щоб активно працювати над «рекогносуіровкою» місцевості. Сьогодні Українська партія одна з найбільш впливових та найбільш потужних, вона має свою фракцію в обласній раді, в Калуші та Калуському районі більше п’ятдесяти відсотків депутатів є членами цієї партії, тому я з ними співпрацюю, але головна мета – робити так, щоб громаді було краще! Я – Вячеслав Кредісов на даний час безпартійна людина, я не планую ставати членом тієї чи іншої партії, хоча, я не можу стверджувати цього в майбутньому, бо ніколи не знаєш, який розвиток подій очікує. Я спілкуюся з певними партіями, що дає мені змогу отримати додаткову вигоду для області, міста чи селища в цілому.
— Вячеславе Анатолійовичу, в одному зі своїх інтерв’ю інформаційному агентству «УНІАН» Ви сказали: «Те, що зараз вкрай необхідно Україні – це прорив економічний і прорив політичний». Яким чином на Вашу думку цього можна досягти і що може стати поштовхом?
— На мою думку, це запитання стосується не тільки Івано-Франківської області, а й всього керівництва країни. В країнах, де економічне становище краще, де більш високий рівень життя населення, більше розвинутий малий та середній бізнес. Якщо ми кажемо про такі країни як Німеччина чи Швейцарія, там близько сімдесяти п’яти відсотків надходжень до бюджету становить малий та середній бізнес. Тому найбільший прошарок населення (більше вісімдесяти відсотків) становить середній клас. Якщо ж ми говоримо про Україну, то у нас менше двадцяти відсотків становить малий та середній бізнес, а решта – це чи державні, чи олігархічні групи, тобто середній клас не є найбільшим, більшу частину, на жаль, становлять бідні громадяни. Так от, потрібно розвивати перш за все малий та середній бізнес. А як його розвивати? Головне – не перешкоджай, не лізь з перевірками, сертифікатами чи порадами, а допоможи, створи умови для підприємницької діяльності і тоді в нас професія підприємця стане більш модним для молодих людей. Сьогодні, коли я чую про те, що молоді люди більше хочуть працювати міліціонером чи податковим інспектором, мені хочеться, щоб вони не тільки йшли до правоохоронних органів, до фіскальних органів, які перевіряють, а хочеться, щоб вони щось створювали, щоб робили своє життя більш яскравим, більш різнобарвним, щоб бачили свій результат і були зацікавлені у його прибутковості. Тому, головне – дати ініціативу малому та середньому бізнесу. Я очолюю об’єднання «Нова формація» в Києві – це така лобістська група, яка спілкується з Верховною Радою, з Кабінетом Міністрів, з адміністрацією президента і, як правило, всі наші ініціативи, всі проекти тих чи інших законодавчих актів стосуються саме відкриття малого та середнього бізнесу.
— Що ж, хочеться сказати дякую за те, що Ви сьогодні до нас завітали. Дякуємо Вам за інтерв’ю, бажаємо успіхів в усьому, нехай Вам щастить! І на завершення, Ваші побажання нашим читачам.
— Хочеться, щоб ми з вами дійсно були більш щасливі. І пам’ятайте: «Хочеш бути щасливим, будь ним!»
ДС №46 (399) п’ятниця, 18 листопада 2011 року