Чомусь відразу згадується старе добре «клієнт завжди правий». А якщо серйозно, то за українськими законами заборонено збирати будь-які персональні дані клієнтів в базу і навіть за умови неофіційного чорного списку важко буде документально підтвердити несумлінність клієнта. Наразі чорні списки серед підприємців входять в моду. Є чорні списки клієнтів банків, таксі, ось тепер інтернет-магазинів, які просто намагаються захистити себе. Але вважаю, що цей процес взаємний, бо знайдеться не один клієнт інтернет-магазинів, який би з чистою совістю запропонував створити чорний список саме з них. Бо не секрет, що багато нарікань від споживачів цих компаній є і на якість, і на недотримання умов гарантійного обслуговування, і на термін доставки тощо.
До того ж, ми така нація, що ментально не дуже органічно сприймаємо такі речі, як інтернет-торгівлю, це питання часу і довіри.
Знаєте, як в тому анекдоті. Хлопець розповідає: працюю в інтернет-магазині. Надходить замовлення з коментарем: прошу зателефонувати мені вранці, коли я протверезію і уточнити, чи правда я хочу купити все це… Заздалегідь дякую, з повагою…
Так що, на мою думку, інтернет-магазинам потрібно прикласти ще багато розуму та зусиль, вигадувати маркетингові ходи, мотивації для своїх потенційних клієнтів, щоб не бути схожими на інших. Тоді ростиме довіра споживача. Бо класична теорія, на мою думку має звучати: «Пропозиція породжує попит». Клієнт не завжди знає, чого він хоче на даний момент, але якщо йому правильно запропонувати, то успіх буде 100%.
А чорні списки – то ілюзія і шлях в нікуди.